Долі фронтовиків Другої світової війни: Білоус Степан Ксенофонтович (Ніговищі)

Інколи українські родини донині не знають про долю своїх родичів, учасників Другої світової війни. Отримали лише коротке повідомлення: "Пропав безвісти". 

І лише через роки вдається дізнатися істину. Ось яку інформацію про жителя села Ніговищі знайдено на сайті "ЛЮДИ И ВОЙНА" - "PEOPLE AND WAR".

Трейлер фільму передвоєнного періоду "Полісся і Городно"

Про фільм білоруською мовою:

"В країні річок і боліт. На водному ярмарку в Пінську" - польське відео про Полісся і Пінщину

Оригінальна назва польською: "W KRAINIE RZEK I MOCZARÓW. NA JARMARKU WODNYM W PISKU. Wielki doroczny jarmark w stolicy Polesia gromadzi tysiące łodzi. na których Poleszucy dowożą do miasta produkty rolne. " Відеожурнал Польської телеграфічної агенції (Polska agencja telegraficzna) № 07 від 1936 року:

Сурма (історичний етюд білоруського поета Олега Мінкіна)

Больш стагоддзя не гучаў старажытны беларускі музычны інструмент — турыны рог, або сурма. Яго вярнуў да жыцця рэстаўратар і збіральнік рэдкіх народных інструментаў У. Пузыня. «Літаратура і мастацтва». 1981, 2 студзеня.

Над дахамі, над скачанелым голлем,

Як попел, узняліся крумкачы,

Злавесна засланілі далячынь,

Репресовані зарічненці: хутір Плянта

Капор Болеслав Каземирович

Родился в 1935 г., Пинская губ., Морочанский, Плянта; поляки; Проживал: Ровенская обл., Морочновский, Плянта. Приговор: приб. на спецпоселение в Архангельскую обл. 04.03.40, Первомайский р-н, Уйма. Осв. со спецпоселения по амнистии 28.08.41

Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Архангельской обл."

Доля священика Кутинської церкви (Володимир Амельченков)

ИЕРОДИАКОН СЕРАФИМ (РЕБКОВЕЦ)

19 июня 2003 года на 90-м году жизни почил о Господе старейший клирик Смоленской епархии, заштатный иеродиакон Смоленского Успенского Кафедрального собора отец Серафим (Ребковец).

Археологічні дослідження поселення Піщаниця (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)

Археологічні дослідження урочища Пішаниця почали проводитися після ІІ світової війни, коли в Західній Україні розпочала роботу археологічна експедиція АН УРСР. У той час серед інших досліджувалися пам’ятні місця та могильники і на території Зарічненського району.