Що побачив дослідник Ісак Сербов у Морочному та Ноблі

Цитата із книги Сербова «Поездки по Полесью 1911 и 1912 года»: «У Синчицях я зійшов із пароплава й на підводі відправився в село Морочно, де дуже зручно влаштувався в чиновницькій кімнаті волосного правління. 

Тут я прожив біля тижня й об’їхав за цей час весь район Морочного та Нобля. Відмітив обряди та повір’я, що збереглися в народі, записав зразки народної мови, пісні з мотивами, а також зробив потрібні фотографічні знімки.

Ось якими були Сенчиці 100 років тому!!!

Село Сенчиці на Зарічненщині – нині одне з найменших населених пунктів району. Там лише кілька десятків жителів. А 100 років тому в Сенчицях вирувало життя! Про це пише Ісак Сербов: «За 5 верст від Нобля наш пароплав зробив велику зупинку в селі Сенчиці. 

Яким бачив Сербов Заріччя

Із 8 червня по 12 серпня 1912 року дослідник Ісак Сербов проїхав майже все Полісся: «Із Пінська я піднімався вверх по річках Прип’ять, Струмінь, Стохід, роблячи зупинки лише в деяких невеликих селах. Тут від самого Пінська до Нобля розкинулося Заріччя, що за своєю топографічною будовою є чудовою країною: скрізь розстилається безкінечний болотистий степ, на якому місцями виступають острови з поодинокими поселеннями та обробленими нивами.

Які вони, дреговичі? (Ісаак Сербов)

Цитую Ісака Сербова: «Дреговичі – міцний, здоровий народ. Вони переважно смугляві шатени, середнього росту, але сухорляві як чоловіки, так і жінки. Голова продовгувата, із прямим високим лобом. Лице чисте, відкрите, із правильними рисами та ласкавою усмішкою на тонких губах. Очі глибокі, сірі або голубі, постійно усміхаються. 

Волосся густе, м’яке. Чоловіки підстригаються в «кружок» із прямим проділем посередині; бороди та вус не бриють. Середній ріст чоловіка 2 ¼, а жінок – 2 1\8 аршина. Але серед дреговичів зустрічаються й велетні, які мають зріст 3 аршини й 13 вершків».

А як насправді виглядали наші земляки 100 років тому, споглядайте на цих світлинах Ісака Сербова, зроблених у селі Морочне. 

Хто ми? чиїх батьків діти? (Сербов про дреговичів)

У багатьох історичних працях жителі Зарічного Полісся Пінського повіту названі то древлянами, то дреговичами, то волинянами. Щоденно споглядаючи із вікна свого будинку Пінські (Прип'ятські) болота, я поділяю думку тих учених, які стверджують, що наші предки - дреговичі. Живемо ж навколо драгви, болота.

Ісак Сербов на Поліссі

1912 рік. Селами Зарічненського району мандрує відомий білоруський етнограф, історик та археолог Ісак Сербов. За дорученням Північно-Західного відділу Російського імператорського географічного товариства,один із відділів якого діяв тоді у Вільнюсі, він організував три етнографічні експедиції по Білорусі. Тоді землі нашого краю входили до складу Пінського повіту Мінської губернії, тому дослідник побував і в зарічненських селах.

Як сайт "Заріччя" допоміг зустрітися родині Моторків

15 лютого 2018 року наша районна газета «Полісся» розповіла про те, як краєзнавчий сайт «Заріччя» допоміг об’єднатися українській та польській родині Моторків. 

Рік тому на мою електронну адресу надійшло повідомлення від поляка Патрика Брутона, який розшукував своїх родичів у Зарічненському районі. Я допомогла йому налагодити зв'язок із родичами Моторками в селі Бутове. 

І ось споглядаю фото, на якому влітку гості з Польщі та Моторки-зарічненці зустрілися на хуторі свого предка Ярмоли.