Як сайт "Заріччя" допоміг зустрітися родині Моторків

15 лютого 2018 року наша районна газета «Полісся» розповіла про те, як краєзнавчий сайт «Заріччя» допоміг об’єднатися українській та польській родині Моторків. 

Рік тому на мою електронну адресу надійшло повідомлення від поляка Патрика Брутона, який розшукував своїх родичів у Зарічненському районі. Я допомогла йому налагодити зв'язок із родичами Моторками в селі Бутове. 

І ось споглядаю фото, на якому влітку гості з Польщі та Моторки-зарічненці зустрілися на хуторі свого предка Ярмоли. 

У Литві я тримав у руках найстарішу книжку Полісся – Нобельське Євангеліє (Павло Дубінець)

Древнє поліське село Нобель, що у Зарічненському районі Рівненщини, потроху відкриває сучасникам свої таємниці. Кожен раз, вертаючись до батьківських порогів на хутір поблизу села, виходжу на порослий сосниною берег помилуватися водяною гладдю озера, і в уяві знову зринають відомі і невідомі події із життя Нобеля, що своїми хатами на півострові врізається в озеро, ділячи його навпіл. І завершується цей клин суші верхівкою церкви із білосніжними стінами, що проглядаються крізь вікові осокори, колись посаджені місцевими мешканцями на церковній горі.

Церкви ХVІ століття на Зарічненщині

Зарічненська земля - так мало вивчена сторінка з історії Полісся, України. У цьому переконуєшся щоразу, коли читаєш історичні праці українських та зарубіжних істориків.

Ці краєзнавчі знахідки зафіксовані в роботі польського професора, доктора історичних наук Антонія Мироновича. Він займається дослідженням питання білорусько-російсько-польських взаємовідносин, вивчає культуру національних меншин у Польщі. Одна з його надзвичайно цікавих для нас робіт – «Турово-Пінська єпархія ХІ – ХVІ століть». На основі вивчення архівних даних учений публікує відомості про унійні церкви нашого краю в ХVІ столітті.

Мастер-клас Данії Чекун із вивчення поліської колядки в музеї Івана Гончара

Майстер-клас поліської співачки Данії Чекун у музеї Івана Гончара "На Різдвяне свято всі ми радуймо...." 17 грудня 2016 року

Під час минулорічної дитячої різдвяної фестивалії "Орелі" виступала берегиня поліського фольклору Данія Чекун. Усім, хто нині готує своїх діток до Різдва, вивчає з ними колядки, запрошую вивчити поліську колядку із берегинею поліського фольклору. Авторам проекту щира дяка за ось це відео.

Урок - віртуальна екскурсія "Нобельське Четвероєвангеліє - найдавніша пам'ятка Полісся"

Тема. Нобельське Четвероєвангеліє – найдавніша рукописна пам’ятка Прип’ятського Полісся.

Мета: ознайомити учнів з найдавнішими рукописними книгами української середньовічної літератури XI - XV століть, з історією створення Нобельського рукописного Четвероєвангелія; розкрити значення цієї унікальної книги як визначної рукописної пам’ятки староукраїнської літературної мови; формувати в учнів повагу та бережливе ставлення до творчих надбань українського народу; розвивати спостережливість, уважність, аналітичне мислення, почуття відповідальності, вміння працювати в команді, аналізувати, порівнювати, користуватися різними джерелами інформації, узагальнювати, робити висновки, презентувати роботу; виховувати любов і повагу давньої словесної творчості, почуття національної гордості, усвідомлення своєї приналежності до народу, що має величезний творчий скарб, у якому відбилися його традиції та характер.

Поема-легенда Олександра Цинкаловського «Город Небель"

Цинкаловський Олександр Миколайович (1898-1983) – історик, археолог, етнограф, краєзнавець, дослідник Волині. Народився 9 січня 1898 року в стародавньому Володимирі. 

Тут пройшли його дитячі роки. На формування майбутнього вченого мав вплив його дід Павло Німецький, який цікавився історією Волині, збирав історичні пам’ятки і прищеплював своєму онукові любов до рідного краю. У 1925-1929 роках навчався у Варшавському університеті на богословському факультеті, де згодом став працівником місцевого археологічного музею. Упродовж 30-40-х років ХХ століття Олександр Цинкаловський виїжджає в експедиції по Волині.

Людина неймовірного захоплення (Олександр Денищук - автор книги про Зарічненський район)

На шляху краєзнавчих пошуків мені часто доводиться зустрічатися з людьми непересічними. Так трапилося й влітку минулого року, коли працювала в краєзнавчому відділі обласної бібліотеки. Десь в обідню пору туди завітали солідні чоловіки й попросили книгу Олександра Денищука «Книга Пам’яті і Слави Волині». Гість із Росії разом із родичами хотів відшукати там відомості про свою родину, яка була репресована після Другої світової війни. Згодом на цю зустріч прибув і автор книги. Я прислухалася до їхньої розмови й попросилася взяти інтерв’ю в самого пана Олександра.