пʼятниця, 5 лютого 2016 р.

У ХVІ столітті Старі Коні мали церкву


Дуже багато цікавої інформації про село Старі Коні знайдено в інших документах ХV - ХVІ століть. 

10 березня 1532 року хоружий Пінського повіту Семен Орда звертається до королеви Бони, аби вона віддала йому дворище Осташевське села Старі Коні. Але королева йому відмовляє й дарує інші землі.
Про те, що в ХVІ столітті Старі Коні були одним із найбільших сіл нашого краю, свідчать Пінські писцеві книги. Тут тоді розміщувалося 10 дворищ: Любковичі, Ячинічи, Поцеровичі, Свідовичі, Шостаковичі, Процевичі, Борисовичі, Жиличевичі, Якимовичі, Степановичі. Це найбільша кількість дворищ, зафіксована в зарічненських селах.

Власниками цих земель були Сидоровичі, Гапоновичі, Хомичі, Нейговичі, Шостаковичі, Ігнатовичі, Нейгович, Юрковичі, Даниловичі, Пачиновичі, Янцевичі, Ходоровичі, Михалевичі, Патриковичі, Андрієвичі, Сачковичі, Ходоровичі (за Хвальчевським); Мордвиновичі, Любковичі, Ячинічи, Поцеровичі, Ячиничі, Литвиновичі, Свідовичі, Процевичі, Жиличевичі, Степановичі (за Войною). 

Три дворища тримав тут Ілля Куча – підстароста пінський, Жиличевичі біля Саду – десятник Гапон. Отже, поблизу Старих Коней ще в ХVІ столітті був великий сад. При описі дворища Любковичі згадується урочище Бір.

У Войни зафіксовано, що в Старих Конях є церква Святого Миколи, якій належить 1 волока та 25 моргів землі в урочищі Задубище. Значить, у середині ХVІ століття в селі вже діяв храм.

Записи Войни в Старих Конях дають можливість прослідкувати, як проводилося упорядкування побудови поліських сіл. Підданий королеви Бони наказує для зручного розміщення перевести село на старі «селитьби». 

Під час опису села половина дворів була розміщена біля води, а друга – «далеко на землі». Селяни мали оселитися на старих селитьбах вздовж річки «Стирця». Будинки повинні були будувати задом до річки, а навпроти ставити гумно. «Плаци роздавати, як записано».

Із усього села володарі землі мали сплатити в королівську казну 15 коп 42 гроші й 3 пенязі. 

Цікаві топоніми Старих Коней: Гречка, Детинець, Клин, Рудний ліс, Бродська гора, на Селищі під Острівками, Велике поле, на Сучку з погноєм, на Столовачах, Калуга, Забарське, Гачищі, Гора між Лугами, Чисте болото, Камениця, біля Корови, Осники, Переброди, Нивички, у Стогів, Путі, Боричів лісок, Черезпольце, біля Антонового Дуба, під Гаєм на Долині.

У 1913 році у Мінській губернії діяло 12 водомірних постів, один із них – у селі Старі Коні на річці Стир.

У книзі «Спис родів шляхти затінкової землі Пінської» Роман Горошкевич зафіксував запис про перебування королеви Бони у Старих Конях та селі Вилази. Значить, на початку ХХ століття такі спогади ще зберігали наші земляки. 

Нещодавно білоруські краєзнавці спеціально приїздили до Старих Коней, аби сфотографувати гору королеви Бони. 

Немає коментарів:

Дописати коментар