неділя, 31 січня 2016 р.

Пінське повстання 1648 року



Пінське повстання 1648 - частина війни українського народу за незалежність під проводом Богдана Хмельницького.

У багатьох білоруських виданнях можна прочитати, як тоді відбувалися події в Пінську. Інколи ці свідчення різняться.
Відбувалося все приблизно так. За раніше домовленим сигналом, озброївшись гвинтівками, косами, палицями, пінські міщани перегородили вулиці та вхід у місто повозками й почали громити польських шляхтичів, жовнірів, католицьке духовенство. 

Повстанці захопили замок і місто.  Хорунжий міста Пінськ був поранений і втік з іншими шляхтичами. Коли до міста підійшов козацький загін, пиняни з радістю впустили його в місто й домовилися «до крайности защищать город». 

У жовтні до Пінська підступили частини польсько-литовського війська. Ультиматум про капітуляцію пиняни відхилили. Розпочалася осада міста. 

Навкруг Пінська були вириті рови, насипані вали. Навпроти міських воріт встановили пушки. 13 днів пиняни разом із козаками захищали місто. 

А на 14 день шляхта увірвалася в місто, проте міщани продовжували захищатися. І лише коли Пінськ підпалили з усіх сторін, шляхтичі перемогли пинян. 

Багато людей загинуло у вогні. Дяк Григорій Кунаков повідомляв у своїй записці наступне: «А Пинеск разорил стражник Литовский Мирский и мещан побил больши 3000 ч. и жен их, и детей велел побить без милости». 

Штурм розпочався 9 жовтня 1648 року. Повстанці боронилися з нечуваною мужністю. Бій ішов за кожен дім, за кожну вулицю. 

З обох боків загинуло десятки тисяч людей. Поляки жорстоко помстилися над переможеними учасниками повстання – вбили і втопили в Пині близько 14 тисяч чоловік. 

У деяких місцевостях продовжувалася боротьба проти шляхтичів. У лісах діяли селяни-партизани, їх називали «лісуни». Це були залишки затухаючої пожежі повстання 1648 – 1651 років.

О бунте г. Пинска и усмирении оного в 1648 г. – «Чтения в императ. об-ве истории и древностей росс.», М., 1847, № 5, с. 31-48.

Немає коментарів:

Дописати коментар