неділя, 5 липня 2015 р.

Поліські відьми на Піщаниці (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)


З давніх часів по оповідях старожилів до нас дійшли легенди про відьом та відьомські шабаші в урочищі Пішаниця.

Розповідають, що в певний час вночі тут збиралися поліські відьми круг Шматового дуба і проводили свої гулянки. Ось яку розповідь було записано нами від Полюхович А.М., 1946 року народження, жительки села Іванчиці.
«Це було в дитинстві, в 50 – их роках минулого століття. Пригадую як довгими зимовими вечорами в нашій хаті збиралися сусіди, в основному чоловіки. Розповідали різні пригоди, що з ними траплялись. 

Одного разу один з сусідів, Полюхович Степан Григорович (вже 10 років як помер), розповів історію піщаницького дуба. Степан Григорович із бригадою хлопців поїхав на заробітки в Богодухівський район Харківської області, села не пригадую. 

Одна жінка попросила їх щось допомогти, вони згодились. А під час обіду чи вечері між ними виникла розмова. Хазяйка поцікавилась: звідки приїхали, де живуть? Вони відповіли. Тоді жінка запитала? «Як там дуб на Піщаниці»? 

Чоловіки здивувалися, як вона його знає. Тоді й вона і каже: «На Івана Купала ми там добре погуляли». І почала розповідати, як вони туди летіли, де зупинялись по дорозі (цього я вже не пригадую). У мужчин на голові стало волосся дибом. Вони швиденько за свої шапки, і повибігали з хати. Ранком наступного дня виїхали з того села. Ось що я пригадую з цієї історії…» 

Подібну до цієї історії нам розповіла Полюхович Н.К., 1939 р.н., колишня жителька хутора Пішаниця. За її словами, одного разу її син (а було це в 60-х рр.. минулого ст.) вночі поїхав рибалити – мали приїхати високі гості з обкому партії, і перший секретар райкому дав вказівку терміново зловити хорошої риби на юшку для високих гостей. 

Хлопець разом з друзями плив по затону неподалік Піщаниці, піднімаючи невода, і раптом вони в світлі місяця побачили, як пронеслися мимо невідомі істоти, як він потім говорив, «на якихось бочках». Вони зробили два кола круг хлопців і зникли, а рибалки втратили орієнтацію і аж під ранок допливли до східної околиці селища Зарічне по старому руслу Стиру. 

Подібні історії можна почути ще не раз від старших людей Іванчиць, Серник та Зарічного. Такі розповіді можуть комусь здатися фантазіями людей з багатою уявою на зразок сучасник «страшилок». 

Проте їх кількість та схожість викладу в описах відьом, їхніх звичок та виду примушують замислитися над цим серйозніше. До того ж є ще певні цікаві свідчення, які опосередковано свідчать на користь цих розповідей. 

За розрахунками вчених, на Піщаниці є дуже сильна аномальна енергетична зона: тут відмовляє вся сучасна електронна техніка і прилади. До речі, коли ми досліджували Пішаницю, повністю зник мобільний зв’язок, відмовили мотори у скутерів, зупинилися наші електронні годинники. 

Тож недарма, напевне, з’явилися оповіді та легенди про відьом на Піщаниці – люди здавна помітили цю сильну енергетику і по-своєму намагалися її пояснити.




Немає коментарів:

Дописати коментар