четвер, 1 лютого 2024 р.

Про відправлених у заслання жителів Борового – учасників повстання 1819 року


Світлина із села Борове

Уривок із книги «Загублена у віках історія Заріччя»: «В архіві Білорусі зберігається справа про повстання в селі Борове 1819 року. Селяни цього села подали мінському губернаторові скаргу на поміщицю Крашевську, котра обклала їх непомірними повинностями. У відповідь на це поміщиця вирішила покарати декількох селян різками. 

Це викликало в її кріпаків спротив. До села приїхали «земский исправник и уездный стряпчий». Селян вони не змогли переконати. Ті й надалі не виконували ніяких повинностей у панському маєткові. 

Дізнавшись, що їхня скарга визнана несправедливою, а декількох заколотників заарештовано, 150 селян Борової «с криком и необыкновенной запальчивостью» (так зазначалося в донесенні губернаторові) напали на дворову контору, розігнали охорону і взяли арештованих селян під свій захист».

І знайдене продовження… У ревізькій казці 1834 року зазначено, що в 1820 році трьох жителів села було відправлено в заслання: Івана Микитовича Ковенька, Самсона Васильовича Мельника та Івана Мироновича Хвалька. Ще чотирьом вдалося уникнути покарання. Це втікачі Іван Кирикович Сидорчук, Павло Климович Коберник, Омелян Авксентійович Мойсейчук та Мойсей Григорович Касян.

Із ревізької казки вдалося дізнатися, що із маєтку Крашевських Борова із 1816 по 1834 рік втекло 25 селян. Із них навіть одна жінка – Мотруна, дружина Сави Середи. А все через те, що тут селяни мали найважчі повинності, а 22 чоловіки села поміщики віддали в рекрути. А скільки судових справ було відкрито Крашевськими щодо біглих селян!!!

Тепер ми знаємо й імена каторжників із села Борове. Тих, хто не хотів коритися поміщикам…

1 коментар: