Хутори біля села Задовже (Полюхович Василь Миколайович)

На території Кутинської сільської ради поблизу села Задовже на початку ХХ століття виникли хутори Осинка і Овечечка.

Хутір Осинка

Першими жителями цього хутора були брати Ніколайчики: Григорій, Іван і Микола з своїми багатодітними сім’ями (5-9 дітей).

З часом на хутір переселились сім’ї Гайвука Трихона, Татуся Сави, Татуся Івана, Марчука Володимира, Марчука Михайла. 

Люди займалися землеробством, вирощували картоплю, сіяли жито, просо, льон, гречку. Тримали корів, биків, коней, а також полювали, збирали яйця диких птахів та ловили рибу. 

Діти з хутора ходили до школи в село Задовже. Перші переселення хуторян почалися перед Трійцею 1953 року, коли радянські активісти розібрали хату Ніколайчика Григорія, перевезли в село Задовже і скинули на полі. 

Всі інші хуторяни за декілька років самі переселилися в села Кутин і Задовже. Останніми переселенцями була сім’я Марчука Володимира, які переселилися в село Задовже в 1979 році, а та місцина, де вони проживали, отримала назву Володаревий хутір.

Хутір Овечечка

Жителями хутора були сім’ї Куцевичів, Трушків, Плисіків, Полівків.

Більшість сімей були багатодітними. Одяг на дітей виготовляли самі. 

Діти пасли худобу, допомагали в полі. До школи діти ходили по черзі (не вистачало всім одягу та взуття). Світла не було. Уроки вчили при лампі або палили лучину. Займалися землеробством, мисливством, рибальством. 

Починаючи з 1955 року, почалося переселення. Хуторяни переселялися в села Задовже, Кутинок, найбільше в Кутин. 

Єдина хатина, яка довгий час залишилася на хуторі, належала Куцевичу Антону Омеляновичу, а те урочище нині називається Антонове.