Дослідження історії села Новосілля присвячую пам'яті своїх батьків (Валентина Тумаш: переспів поезії Івана Хмеля)

Валентина Тумаш - автор дослідження про село Новосілля
Зарічненського району Рівненської області

Забудеш інколи в турботах

Рідне село, зелений гай,

І десь зникають у пустотах

Полин, латаття та розмай.

Світлини-фрагменти із дитинства новосільців

Слово до земляків

Як маленькі струмки вливаються у велику ріку й живлять її, так і маленькі села стають учасниками великих історичних подій і залишають свій слід в історії. 

Доля їх залежить від того, чи обминуть поселення неспокійні вітри історії.

Так склалося традиційно, що історія великих міст та сіл нашої держави завжди в центрі уваги преси, істориків, етнографів, а невеличкі населені пункти, які не мають на своїй території ні сільради, ні школи, залишаються поза увагою.

Безмежна вдячність батьківським порогам (Павло Дубінець)

Священик, краєзнавець Павло Дубінець у народному музеї,
яким керує Валентина Тумаш

Шановні новосільці, левончани (вибачте за топонімічну тавтологію, але й справді не знаю, як до вас краще звертатися)! 

Невтомна праця людини, як правило, нагороджується вдячністю тих, для кого вона трудиться. Тримаючи у своїх руках цей краєзнавчо-історичний нарис чи читаючи його, ви перш за все маєте низько вклонитися за працю його авторці. 

А ще подякувати Творцю, що на стежках вашого села від материнського молока, разом із співом народної пісні, милих серцю природних краєвидів увібрала у свою душу невимірну любов до історичної спадщини поліського краю Валентина Миколаївна Ляховець, чи тепер по чоловіку Тумаш.

Легенди про заснування села

Нині село Новосілля відноситься до Кухченської сільської ради Зарічненського району Рівненської області. Але його історія тісно пов’язана й із сусідніми селами Храпин, Острівськ, Кухітська Воля.

Серед жителів навколишніх сіл збереглися цікаві легенди про одночасне заснування сіл Новосілля та Острівськ. Створення цих двох поселень пов’язують із розпорядженням володаря сусіднього села Храпин. 

Він вирішив покарати своїх неслухняних підданих: непокірними і гордовитими вони були, тому господар вирішив відселити їх подалі від маєтку. 

Половинчичі – перша назва нашого населеного пункту

На світ народжується людина. Вона отримує власне ім’я, а ще все життя пам’ятає день свого народження, щоб знати свій вік. Так і населені пункти: вони з’явилися в певний період історії, отримали свої назви і мають свій певний вік. 

Що ж ми знаємо про період заснування населеного пункту, де народилися? Чому наше Новосілля часом називають Ливінчою, інколи Левінчою? Відповідь на ці питання будемо шукати в давніх історичних документах ХVІ століття.

Історичні документи розповідають

Після опрацювання багатьох історичних джерел ми переконалися, що пізніше доля села Новосілля пов’язана із сусіднім Храпином. 

Це один із найстаріших населених пунктів району. Професор Цинкаловський подає про нього такі відомості: «Село розміщене над річкою Струменем. У ХVІІІ – ХІХ століттях належало до греко-католицьких єпископів у Пінську. 

Частина села була у володінні Ридзевських. У кінці ХІХ століття тут була дерев’яна церква, 144 жителі та 2,880 десятин. Храпин згадується в 1451 році, коли князь Свидригайло надає село Хведорові Гринькові (Архів Сангушків, т. 1, №47). В архіві князів Любешовських Храпин згадується в 1529 році».