Хутори між Мутвицею та Морочним (Чугай Ольга)

Фільварк Глинне

Неподалік Морочного та Мутвиці був фільварк Глинне, де проживала родина Адамських. 

У 1921 році там записано 7 осіб. Усі вони були українці православного віросповідання. 

У цій місцевості є поклади голубої глини. За часів Польщі там добували її й вивозили баржами до Пінська.
Донині там збереглося плесо - глибока яма від річки, на якій розвертався пароплав, що прибував за глиною. Їз неї був зроблений монастир у Пінську.

Віра Іванівна Савчук розповідала, що із приходом «совєтів» із володарями фільварку Глинне повелися дуже жорстоко. Згодом там влаштовували цегельню, але ця справа виявилася невигідною. Але й нині деякі селяни їдуть за голубою глиною до Глинного. Про це свідчать численні ями довкола. 

Гуріновичі

Часто хутір називався прізвищем господаря, який тут побудував хатину. Неподалік Мутвиці жив Гурінович Іван із села Кутинок, тому й нині тут побутує топонім Гуриновичі.

Біля Степанка

Стара груша посеред поля свідчить про те, що тут колись було поселення. У Мутвиці жив Степан із сім’єю. Його іменем був названий хутір.

Осуха – мутвицький хутір

На хуторі із такою назвою жило близько кілька мутвицьких сімей: У село Мутвиця перевезли із Осухи будинки, де нині проживають сім’ї Портюха Леоніда та Корнійчука Григорія Івановича.