У мережі Інтернет є чимало інформації про нашого земляка Фавста Варфоломійовича Прокоповича. Зазначено, що в 1869 році він закінчив Київську духовну академію - найстаріший православний вищий навчальний заклад у Східній Європі.
Місце його народження в жодному повідомленні не зазначено, відмічено лишень, що він син священника, вихідець із Мінської губернії. Варто, напевне, відновити історичну справедливість і доповнити відомості про його життя такими словами: народився в містечку Нобель Пінського повіту (нині Україна). Кілька рядків – і всьому світу стане відомо, що Фавст Прокопович – наш земляк.
Розглянемо світлини з церковного кладовища, що на Церковній горі в Ноблі. Там покояться представники роду Прокоповичів. Ось пам’ятник на могилі священника Варфоломія Прокоповича (1807- 1857). Зовсім недовго прожив найстарший представник священницької родини – усього 50 років. Установити, коли він став настоятелем Свято-Преображенської церкви, коли оселився в Ноблі, не вдалося.
Білоруський історик Денис Лисейчиков у книзі «Святар ў беларускім соцыуме» подає інформацію, що в 1837 році Варфоломій Прокопович працює адміністратором у Нобельській церкві.
У «Минских епархиальных ведомостях» №6 за 1905 рік вміщено некролог із приводу смерті його сина – теж нобельського священника - Флора Варфоломійовича Прокоповича. Там зазначено, що Флор народився в Ноблі 1 січня 1834 року.
А Фавст Варфоломійович, менший син священника, народився 12 січня 1842 року. І сумнівів у тому, що місцем його народження був Нобель, немає.
Обидва сини священника Варфоломія закінчили Мінську духовну семінарію. Старший повернувся в рідний Нобель і теж став священником, а менший вступив до Київської духовної семінарії. А після її закінчення повернувся викладачем Мінської духовної семінарії.
Зверніть увагу, сини священника навчаються не в повітовому містечку Пінськ, а в губернському Мінську.
Фавст Прокопович отримав ступінь кандидата богослов’я. У Мінській духовній семінарії викладав французьку мову та громадянську історію. А ще займав посаду бібліотекаря.
1886 року в Мінську на честь 1000-річчя з дня смерті святого Мефодія було утворено Кирило-Мефодієвське братство, метою якого була надання допомоги нужденним учням. У числі засновників братства був і викладач Мінської духовної семінарії Фавст Прокопович.
У списку цього товариства за 1889 рік уже є й ім’я його брата – Флора Прокоповича, нобельського священника.
Наскільки цінували колеги й вихованці Мінської духовної семінарії маститого педагога Фавста Варфоломійовича, можна прочитати в МЄВ №3 та №5 за 1912 рік. Тут вміщені траурні промови на церемонії його поховання, вірші вихованців про свого вчителя.
На годині прощання з викладачем Прокоповичем у семінарії були син і дочка Фавста.
Хочеться вірити, що в Мінську й донині проживають нащадки відомого нобельського роду... У Ноблі ж залишилися лише їхні могили...
Світлини з мережі: педагог Фавст Варфоломійович Прокопович і пам’ятники на могилах його батька та брата в Ноблі.
P. S. Ректором Київської духовної семінаріїї в 1711 – 1718 роках був Феофан Прокопович...
Немає коментарів:
Дописати коментар