Українцям добре відоме слово «віче» - загальні збори громадян міст Київської Русі, що збиралися для розгляду громадських справ. Чи збиралося віче в древньому Неблі, не доводилося читати. А от інформацію про копні суди на зарічненській землі можна відшукати у ХVІІІ томі Віленської археологічної комісії, що має назву «Акти про копні суди» (1891).
Тут згадується багато сіл нашого району: Погост, Іванчиці, Задовже, Омит, Прикладники, Видчовка (саме так записано), Дубрівськ, Морочне, Серники, Добчиці (Дубчиці).
Копний суд - суд сільської громади в Україні, Білорусі й Литві, що виник за раннього феодалізму. Збирався у заздалегідь визначеному місці - копищі. Копний суд здійснювали обрані населенням копного округу судді - «копні мужі». Це були й селяни, і зем’яни (поміщики, які володіли землею).
Копний суд поєднував слідчі та судові функції, діяв за звичаєвим правом. Збирався кілька разів: для розшуку злочинця по «гарячих слідах» - «гаряча копа»; для судового слідства - «велика копа» з представників сіл копного округу; для остаточного вирішення справи і виконання вироку - «завита копа» (завити - закінчити).
Копний суд присуджував до штрафу, відшкодування збитків, тілесних покарань, смертної кари, практикував умовне засудження. Апеляційною інстанцією проти вироків копи були державні суди.
Найдавніший копний суд на теренах нинішньої Зарічненщини зафіксований 24 грудня 1629 року. До Пінського гродського суду, підстарости пінського Миколи Єльського звернувся генерал Ждан Горбачевський та повідомив про перебування на копному суді в Погості. Він відбувся 15 грудня 1629 року. Крім генерала Горбачевського, на суді були присутні шляхтичі Богдан та Семен Серницькі.
Розглядалася справа зем’янина Івана Погостського з маєтку Погосту. В урочищі Тенетища неподалік Погосту він склав стіг жита, частину якого було вкрадено.
На суд зійшлися копники Ждан Куниця та війт Криштоф Кгінюша Петриній із села Моровина, Каленик та Лаврин Ковалевичі з Погоста, Гриць Саганович та війт Сенець Мініч із Старих Коней, Клим Фаскович, Кирко Рожкович із Нового села, піддані пана Хлитуського.
Копники підозрювали в учиненні крадіжки Іван Силюжича, підданого пінського владики, із Нового села, що поруч із Погостом. Він неодноразово вже вчиняв злочини, був «чоловекомъ вже подойзренымъ». Івана «за выступки его злодейские били есмо, из житомъ тому злодею на шию навязаным, яко злодееви, до местечка Погоста водили его». За нього ніхто присягати не хотів: ні сусіди, ні брати його.
Генерал зі шляхтичами пішли в урочище Тенетище, де той стіг жита стояв. За слідами «потерухи» дійшли до гумна Силюжича й підтвердили його винуватість. І 24 грудня 1629 року була подана заява «Про розслідування копи по крадіжці жита» до Пінського гродського суду…
Немає коментарів:
Дописати коментар