Цю інформацію я відшукала в архівах «Віленської провінційної газети» за 1838 – 1917 роки. Там вміщено оголошення про проведення торгів із продажу майна та земель «политического преступника», тобто учасника повстання 1863 року, Генріха Родзевича.
17 листопада 1878 року було прийнято постанову, згідно з якою 26 квітня 1879 року проводився продаж маєтку Сенчиці з хутором Заріччя та «имѣнія Морочно съ хуторами Глины и Иванчи».
Маєток Сенчиці – це 1110 десятин землі: 174 десятин – орної землі, 313 – сінокісної лугової, під пасовищами – 41, під лісом, придатним для будівель, сосновим, листяним, кущами та зарослями – 9, на заливах – 37, під болотами – 439, під канавами – 12, під садибою, будівлями та фруктовим садом - 4 десятини.
Сад займає 24 сажні (2,16 метри) в довжину та 18 сажнів у ширину. Тут ростуть такі фруктові дерева: 1 яблуня, 11 груш та 6 вишень.
Дуже цікава доля доньки Родзевичів Марії, майбутньої польської письменниці. Її батьки - Генріх та Амалія – були засуджені до каторжних робіт в Сибіру. Вагітна Амалія отримала місячну відстрочку і відправилася слідом за чоловіком у Сибір незабаром після народження дочки (Марія з'явилася на світ 30 січня 1864 року). Родзевичі повернулися із заслання в 1871 році.
Про село Морочне Марія Родзевич напише у своєму творі «Гніздо Білозора».
У сенчицькому маєтку є такі будівлі: жилий господарський дім, флігель, сирниця із кілків, пташник, 2 амбари (один двоповерховий ветхий, а другий одноповерховий та міцний), 6 сараїв. Усі будівлі покриті очеретом, хиткі, за винятком сарая, де влаштовано манеж для молотіння. Тут є діюча водяна мельниця із соснових дощок, крита гонтом. Біля неї хатина й амбарчик із соснового дерева.
Є й корчемні будови: у селі Сенчиці під одним дахом із сараєм для худоби й у селі Дубчиці із соснового дерева, покрите очеретом, напівзруйноване, і на хуторі Заріччя: хатина й сарай для худоби із соснового дерева. Біля маєтку протікає річка Струмінь, яка впадає в Піну. Від її розливу утворюються так звані озерища, у яких проводиться рибна ловля.
Маєток Сенчиці оцінено в 13 058 рублів, інший маєток – Козляковичі – у 3540 рублів. Продавалися вони на погашення боргів: «С.-Петербургской сохранной казнѣ 27820 руб., прогоновъ, выданныхъ землемѣру Гриницвому, 14 руб. 30 коп., оброчныхъ денегъ 44 руб. 80 коп. и порціонныхъ, выданныхъ землемѣру Гряницкому, 32 руб. 40 коп., итого 27911 руб. 50 коп. и частныхъ: дворянкѣ Цециліи Ивашкевячевой 2000 руб., опекуншѣ малолѣтней Якимовой, женѣ коллежскаго ассесора Мальвинѣ Доманской 500 руб., помѣщику Ивану Андржейковичу 1000 руб., помѣщику Петру Ордѣ, по четыремъ заемнымъ обязательствамъ , 6900 руб., помѣщику Александру Хржиновскому 1000 руб., дочери умершаго титулярнаго совѣтника Елисаветѣ Фаддѣевой по двумъ заемнымъ обязательствамъ 3000 руб., поручику Феликсу Скирмонту 1700 руб., маіору Карлу Юренсону 2500 руб, и помѣщику Викентію Малшцицкому 1000 руб., всѣ эти претензіи переуступлены отставному лейбъ-гвардіи поручику Алексѣю Владимірову Даниенштерну и женѣ коллежскаго регистратора Маргаритѣ Савицкой 500 руб., итого 20100 руб. съ проц. Торгъ начнется въ 11 часовъ утра съ оцѣночной суммы имѣній. А потому, желающіе участвовать въ торгахъ, имѣющіе право на пріобрѣтеніе имѣній въ сѣверо-западномъ краѣ, приглашаются къ означенному сроку въ губернское правленіе, гдѣ могутъ разсматривать опись и всѣ бумаги, до сей продажи и публикаціи относящіяся».
Немає коментарів:
Дописати коментар