Ще кілька таємниць Нобля: нова археологічна пам’ятка та про що свідчить шар горілого шару в шурфах

Фото. Б.51 с. Нобель. Давньоруське поселення в центрі села. Південна стінка.

Це так цікаво – читати наукові публікації про рідний край. Одна з них потрапила мені до рук, коли ми з учнями вивчали історію Нобля. Там неймовірно багато інформації, а я повідаю вам лише її маленьку частину.

На фото - шурф №7, закладений у селі Нобель 2012 року, коли сектор археології та пам’яткознавства Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф за участю фахівців ІА НАН України проводив тут комплексні археологічні розвідки.

Під час розвідок було досліджено місце розташування літописного городища Нобель та місце можливого розташування його подолу. Загалом експедицією було обстежено 21 відому пам’ятку археології з метою перевірки їх стану та уточнення меж. Відкрито 21 пам’ятку археології. Проведено картографування пам’яток за допомогою GPS-навігатора. Закладено 31 шурф, зібрано близько 15 тис. артефактів. Виконано науковий інвентарний опис знахідок. 

Ось деякі фрагменти із звіту: «Під час археологічної розвідки в центральній частині с. Нобеля було виявлено нову археологічну пам’ятку. На площі пам’ятки було закладено 3 шурфи. Шурф № 1 розташовувався в садибі сільради (вул. Центральна, 44) біля її південної межі, за 11 м на південь від південно-західного кута будівлі старої школи. Шурф №2 закладено за будинком старої школи, нижче першої берегової тераси, за 6 м від лінії прибою оз. Нобель. Шурф № 7 було закладено для отримання додаткової інформації про площу і хронологію пам’ятки. Він розташовувався на широкому обніжку провулка, що з’єднує вул. Центральну з іншою, яка проходить паралельно до першої за 80 м на схід.

Карта. Б.47 с. Нобель. Давньоруське селище в центрі села.

При дослідженні шурфу №7 на рівні материка (глибина – 0,8 м) виявлено горілий шар, що містив уламки кераміки давньоруського часу з відбитками стебел рослин, шматки печини, незначну кількість кісток тварин, вуглики, уламки каменів кількох порід, великий уламок залізного шлаку. Усього в горілому шарі знайдено близько 200 уламків давньоруської кераміки. 

Серед вінець є 1 фрагмент манжетоподібної форми (зі значними домішками дрібної жорстви у тісті), який попередньо можна датувати другою половиною Х ст. Цим часом, ймовірно, датується і частина кераміки з товстими стінками, значними домішками жорстви та вкрапленнями слюди й піриту. 

Карта. Б.47 с. Нобель. Давньоруське селище в центрі села.

Таким чином, дослідження шурфу № 7 суттєво доповнює інформацію щодо нової археологічної пам’ятки в центрі с. Нобель. Завдяки цьому зроблено такі висновки:

1. Шурф №7, вірогідно, потрапив на північний край неолітичного поселення, оскільки кількість знахідок обробленого кременю тут виявилась значно меншою, ніж у шурфі №1. Таким чином, довжина неолітичної пам’ятки становила близько 130-150 м.

2. У цьому місці знайдено до десяти уламків однотипної ліпної кераміки зі значними домішками жорстви, що свідчить про розташування десь поруч поселення. Його датування й локалізація потребують додаткового уточнення.

3. Давньоруське поселення в цьому місці виникло не пізніше другої пол. Х ст. і проіснувало до сер. ХІІІ ст. Наявність горілого шару в шурфах № 1 та № 7 свідчить, що воно було знищене орієнтовно в середині ХІІІ ст.

4. Приблизний розмір давньоруського поселення – 200-250 × 100- 150 м., а його площа – 2-3 га. Межі й розмір цієї пам’ятки потребують уточнення.

Нововідкрите давньоруське поселення розташоване за 0,55 км від городища літописного Небеля.

Із «Звіту про науково-дослідну роботу «Археологічні розвідки в районі літописного міста Нобель». Звіт цей зберігається в Українському Інституті науково-технічної інформації, № держреєстрації 0112U007394.

А ось і нерозкрита таємниця: що ж трапилося в Ноблі в ХІІІ столітті, коли поселення було спалене???

Ось версія Павла Дубінця: "Що сталосяу 13 столітті і чому поселення було спалене? Відповідь проста: спалене було поселення навколо Городища, тобто навколо того місця, де жила знать. Таким чином, горіла челядь, яка не змогла заховатись за стіни й укріплення дитинця.

А горіла від рук ятвягів, які приступом брали Нобель і яких дружина князя Василька побила. Ця історія відома, як і відомо те, що з необережності ятвяги зайшли на півострів, де й були настигнуті князевими ратиборцями.

Про це і в літописі згадується: "І обступило озеро литовців із трьох сторін", а з четвертої вийшли із дитинця (городища) славні нобляни й допомогли князю впоратись із чужинцями....

Ось тільки до цього окольна челядь постраждала й була спалена. Де відбувалась ця битва? Тепер встановити неможливо із-за багаторічного заселення й нашарування історико-культурного пласту.

Але все ж посмію стверджувати, що битва відбулась десь на місці, де стоїть тепер школа. Бо пригадую розповіді людей, що коли школу будували, то багато черепів відкопували і людських кісток Та й сам був свідком ще як школярем ходив, що чи не у кожній виритій ямі на шкільному подвір'ї були людські рештки....

Та й тепер у цім куточку села знаходять останки наших предків. А на місці, де стоїть льох мого діда ( недалеко від церкви) колись відкопали довжелезні кості й великі зуби. Напевне, коня, хоч тато мій, який зберегає цю знахідку, впевнений, що то людські останки.

Але я можу  зробити припущення, що то є те давнє свідчення про легендарну битву, у якій поліг, напевно, і кінь не під одним із воїв...

Але щоб достеменно дослідити Нобель, треба не одне тільки шурфування провести, а цілісні розкопки... Переконаний: слава Нобля нічим не менша слави Пересопниці.... Бо і Євангеліє маємо своє...