Про заслання на Кавказ, про російського царя Миколу, про 9 ран на полі бою… І все це про нащадків Юзефа Крашевського, котрий купив маєток у Боровій…
У багатьох публікаціях українських та польських літературознавців можна відшукати інформацію про проживання, перебування в українських селах відомого польського письменника Юзефа Ігнація Крашевського. Досліджуються його твори про Полісся. Серед них і описи краєвиду Зарічного, осади Серники.
Але зовсім невеликому колу читачів відомо про творчість його брата Каєтана. Він автор історичних повістей «Берестейський конюший», «Зі спогадів каштеляна», «Потурнаки», змістовно пов’язаних із Поліссям. А ще у Каєтана є «Монографія дому Крашевських», написана в 1861 році. Створена вона на основі хронік та сімейних документів. А вміщені в ній цікаві відомості про представників різних гілок роду Крашевських. Кілька сторінок монографії присвячено селу Борове Пінського повіту.
Батько відомого письменника Юзефа Ігнація Крашевського Ян Крашевський залишився без матері, коли йому було кілька місяців, у тририрічному віці в нього не стало й батька. Хлопцем опікувалися родичі, зокрема бабуся, дядько-полковник Богуслав Крашевський та брат Антоній. Ян закінчив Любешівський колегіум католицького ордену піарів.
А в 1805 році 16-річному юнакові родичі купили маєток Борова «на глибокому волинському Поліссі». Ось як описує село Каєтан Крашевський: «Це був великий маєток – 24 тисячі моргів землі. Але він був дуже відірваний від світу. До села вела єдина гребля через болота. А навесні, під час розливу рік, туди можна було дістатися лише човном.
Двір той, як пустеля, яку оживляють річки Стир та Прип’ять, багато озер та незмірні ліси. Це були великий маєток і величезний двір, але важко влаштуватися тут самому, коли тобі 18 років.
У 1807 році Ян Крашевський продає борівський маєток майорові Юзефу Крашевському, а собі купує в нього села Довге та Пересудовичі в Пружанському повіті, «ближче до світу».
Ян Крашевський одружиться там, матиме 5 дітей, серед яких 2 письменники: Юзеф Ігнацій та Каєтан. Працюватиме Ян в Пружанському суді.
Повернемося до Борового. Майор Юзеф Крашевський оселяється тут і одружується на Ганні з роду Терлецьких. Каєтан стверджує, що новий власник Борової дуже любив коней: йому платили по кілька сотень дукатів за жеребців. У сім’ї Юзефа було 6 дітей: дочка Маріанна, сини Ігнацій, Юзеф, Антон, Леон та Богуслав.
Коротко про долю дітей борівського поміщика та їхніх нащадків.
Ігнацій став прикордонним суддею Пінського повіту. Мав сина, котрий служив кадетом в Калуші.
Юзеф став прикордонним суддею Кобринського повіту. Його син Омелян деякий час навчався в Інституті інженерів доріг та комунікацій у Петербурзі, а в 1843 році за наказом царя Миколи висланий на Кавказ. Там був поранений і в 1850 році оселився в маєтку Юзефполь Подільської губернії. Син Юзефа Петро закінчив університет у Москві.
Антоній одружився з Богуславою Ширм’янкою й продовжував жити в Боровій. Мав синів Юліана, який помер у юному віці, Миколу та Людвіга. Саме Людвіг після батька управляв маєтком у Боровій. Антоній у 1843 році побудував у селі церкву. У списках землевласників Пінського повіту Мінської губернії за 1872 рік згадується, що поміщик Людвиг Крашевський володів у селі Борова 10503 десятинами землі. «Словник географічний Королівства Польського» подає інформацію, що Крашевським належало й село Млинок.
Леон довгий час був президентом повітового суду в Пінському повіті, але помер бездітним.
Богуслав закінчив кадетську школу у Варшаві. Був учасником битви при Ольшинці. Отримав дев'ять поранень, але залишився на полі бою. Оговтавшись від ран, залишив військову службу, жив у своїх маєтках на волинському Поліссі.
Битва при Ольшинці, про яку пише Каєтан, відбулася 25 лютого 1831 року під Гроховим (тоді віддалене передмістя Варшави). Це найкривавіша битва Польського повстання 1831 року.
Оця світлина зроблена в 1929 році фотографом Бохнігом у селі Борове. Тоді він побував у містечку Нобель, селах Перекалля, Морочне, Мутвиця та Борове. Чому саме в цих селах? Мабуть, тому, що тут були найбільші панські маєтки. Але будинок Крашевських виглядає вже занедбаними.
Бохніг фотографує й Борівську церкву, побудовану Антонієм.
У 1929 році маєток Крашевських виглядає вже занедбаним. Чому, мабуть, зможуть пояснити борівські краєзнавці. Як склалася доля борівських Крашевських після 1861 року, невідомо…
Немає коментарів:
Дописати коментар