Новосільська родина Веремейчиків

Сава Веремейчик - мій дідусь, київський чиновник

Немає нині в нашому селі прізвища Веремейчик. Але коли поглянути на дослідження новосільського родоводу з таким прізвищем, то стає зрозумілим, що був він досить багаточисельним.

У документах ДАРО декілька разів довелося знайти згадку про Саву Веремейчика, сина Мефодія Тимофійовича. Тут зберігаються списки військовозобов’язаних Морочнівського району різних років народження, підготовлені ще за панування Польщі. 

Серед військовозобов’язаних 1898 року народження під номером 141 значиться житель села Новосілля Веремейчик Сава: «Родичі – Мефодій, Феодосій. Релігія – православна. Закінчив І школу людову, нежонатий, судових покарань не мав. Служив у війську: 83 запасний полк 83 бригади». 

А в іншому документі - «Акті-списку та книзі обліку збитків, нанесених німецькими окупантами населенню Морочнівського району» (1944 рік) – відзначено, що Веремейчик Сава, уже чоловік Юхимії Іванівни, служить у Червоній Армії. Значить, серед тих, кого мобілізували на фронт у 1941 році, був і Сава Мефодійович.

Він, за переказами старожилів села, був членом підпільної комуністичної партії Західної Білорусії та одним із активних організаторів нового життя в селі. Із встановленням радянської влади був обраний депутатом Храпинської сільської ради Морочнівського району. 

Після закінчення війни Сава Мефодійович оселився в Києві. Будучи людиною досить грамотною, закінчив технікум і працював у столиці на високих посадах. Кликав до себе дружину Юхимію Іванівну, але та серцем прикипіла до рідного села і не змогла жити в місті. 

У Києві оселилися сини Микола та Григорій. Після закінчення школи до батька мала приїхати і моя мама Надія, але з Донбасу із шахти повернувся в село юнак Микола Ляховець. Їхнє кохання виявилося сильнішим за переконання рідного батька. Так мама стала Надією Ляховець…

Таким був родовід Веремейчиків із Новосілля.