Тривалий час знахідки археологічних експедицій, які досліджували Піщаницю, стосувалися лише давніх археологічних культур – зарубинецької, майданецької та ін.
Проте знахідки останнього дослідження в 1993 році, очолюваного Б.А.Прищепою, примусили по-новому подивитися на історію не лише Піщаниці, а й самого селища Зарічного.
Отож більшість знахідок цієї експедиції датовані кінцем Х – початком ХІ ст. А це – час утвердження Київської Русі як могутньої централізованої та розвинутої держави. Підвалини цьому заклала княгиня Ольга своєю реформою – створення погостів.
При чому ж тут історія Зарічного? А перш за все при тому, що давня назва селища – Погост Зарічний. Першим звернув на цей цікавий збіг відомий місцевий краєзнавець Володимир Перунін. У своїх дослідженнях він обґрунтовує походження Зарічного саме з часів княгині Ольги і створення погостів, про що свідчить давня назва.
Другий неоціненний доказ – знайдені на Піщаниці артефакти, які датовані Х – ХІ століттями. Звідки вони могли тут взятися, якщо не було поселення? Крім того, знайдені під час розкопок залишки валу фортеці в урочищі Городище, що біля Піщаниці, свідчать про наявність на цьому місці колись фортеці-погоста, де, цілком ймовірно, могли бути варяги.
Ще один цікавий факт: у 2006 році на старому руслі річки Стир рибалки знайшли прадавній човен-довбанку довжиною 7,5 метри, зроблений з цілого велетенського дерева. Мул добре законсервував човна, бо якби він лежав у піску, то так гарно не зберігся б. Досі знайти в Україні цілий човен (у нього пошкоджено хіба тільки носову частину) ще не вдавалося.
Цей плавзасіб наших предків є так званим моноксилем, тобто видовбаним з дерева, найімовірніше, з дуба. Такі човни називали ще душогубками. «З побаченого можна судити, що робота невідомого майстра доволі елегантна, а конструкція човна незвична – борти потовщені, а от дно всього-на-всього 12-міліметрове», - розповів нам про човен Володимир Перунін.
Після обстеження та радіологічного аналізу з ініціативи В.Перуніна фрагментів човна в дослідницькій лабораторії м. Києва було зроблено висновок, що човну більш ніж 1000 років.
Це свідчить про наявність поблизу знахідки поселення, а оскільки човен був знайдений між Піщаницею та східною околицею селища Зарічне, цілком ймовірно, що саме в цьому місці існувало тоді поселення – погост для збору данини з місцевих племен дреговичів та древлян. Звідси і цілком логічний висновок – сучасне селище Зарічне є «правонаступником» тодішнього погосту, що і засвідчує назва поселення.
Як бачимо, зібраних фактів та доказів достатньо для оформлення князівського походження селища Зарічне.
Немає коментарів:
Дописати коментар