Легендарне та реальне в оповідях про Шматів дуб на Піщаниці (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)

Шматів дуб
Фото 1949 року

Урочище Шматів дуб - ще одна унікальна історична пам’ятка в урочищі Піщаниці. Урочище Шматов дуб зафіксоване на карті: "План имения Иванчиць Минской губернии Пинского уезда". Владения тайного советника Китицина Павла Тимофеевича. Копия плана сверена с хранящимся в Минском Отделении Крестьянского поземельного банка. 1902 год".

На заході від урочища розташований власне сам хутір Пішаниця (на жаль, на даний час вже нежилий), на сході – урочище Кузьмін, на півдні – заплава річки Стир, а на півночі – село Іванчиці. З цим урочищем пов’язано чимало реальних історій та легенд.

У минулих віках, на місцях поблизу поодиноких нині величезних дерев, давні слов’яни – наші предки, які були язичниками – коло підніжжя найвизначніших дерев правили богослужіння, молились, робили язичницькі жертвоприношення, а також сполювали мертвих. 

Саме таким деревом було унікальне дерево – Шматів дуб. Дуб – дерево було величезним. Тіньок від гілок з листям займав площу більше 15 соток землі, а охопити руками його могли 10 чоловіків. Подібного йому дерева в окрузі ніде не було. Із заходу був прорубаний вхід заввишки з людину, а всередині могли заховатись 12 дітей – підлітків.

У прадавні часи, за оповідями та переказами старожилів, тут було місце вшанування богів наших предків – капище. Воно розміщувалось просто неба, неподалік річки Стир, і його оточували земляні вали від 10 до 20 метрів. 

Дуби своїм довголіттям і розмірами виділялись серед інших дерев Тому в багатьох європейських народах вони асоціювалися з божествами неба, блискавки, і грому, вважалися надзвичайними.

Здавна помічено, що блискавка б‘є в дуб набагато частіше. Тому на нашому низинному рельєфі величні дерева є природними бдисковідводами. Часто траплялось, що блискавка попадала в велетень - дуб і від надвисокої температури сік в ньому закипав, пара розривала й шматувала деревину, розкидала тріски на десятки метрів довкола. 

Такі тріски, що втративши вологу в тисячні долі секунди, використовували наші предки для лікування. Ось чому цей дуб назвали Шматів дуб. Шматований часом і блискавками, Шматів дуб вистояв багато століть – за переказами старожилів, йому більш ніж півтори тисячі років. 

До речі, до нашого часу дійшла лише одна унікальна чорно-біла фотографія Шматового дуба, датована 1949 роком. На жаль, Шматів дуб був зрізаний 50 років тому, та й тепер з висоти пташиного польоту можна ще побачити контури п’ятдесятиметрового в діаметрі земляного валу капища.