ЗАРІЧЧЯ або ЗАРІЧЄ, Пінський пов. Низинна частина Пінського пов., яка простягається з правої сторони р. Піни і граничать на півдні з т. зв. Волинським Поліссям.
Через терени Заріччя пропливають річки: Струмінь, Стир,Горинь з їх численними притоками, як рівнож надзвичай багато дрібніших струмків і потоків. Країна ця вкрита ціла великими багнами і непрохідними болотами і мочарами (становить контраст до високого пінського Загороддя по лівій стороні р. Піни).
Заріччя займає розлеглі простори волостей Любешівської, Угриницької, Кохецької, Морочанської, Хоїнської, Лемішевецької, Рачинської, Плотницької, Теребіжської, Столинської і частину волості Бродниці.
Ще в другій половині 19 ст. високий стан розляної тут по рівнинах води в весняних місяцях, під час довших дощів і розтопів не тільки утруднював, але часто робив неможливим будь-яку комунікацію. До того треба додати, що на цілому просторі Заріччя від найдавніших часів, з браку належного відпливу утворилися величезні непрохідні болота - Зашуменське, Морочно, а на схід від р. Горині Болота Гало, або Голе, що ділилося на окремі під поглядом географічним багна - Черешно, Хинич. За Галом, на заході Заріччя Жидівське болото над р. Веселухою і багато менших, але так само недоступних і мало доступних.
Крейдяний підклад, західнього Заріччя сприяв постанню на заході таких великих озер як Сьвітязь, Пульмо, Оріхове, Любязь, Небель, Тур і безліч менших. У східній частині Заріччя, там де спад до р. Прип'яті був більш доступним і де під час побудови залізниці Рівне-Лунінець провадилися меліораційні праці, особливо у самій долині р. Горині, комунікаційне питання значно покращало. Знаємо тут небагато і то менших розмірами озер як: Зашумське, Біле, Велике, Хоромно, Заріцьке, Острівне й інші.
Хоча, як згадувано, з огляду на побудову залізниці і старань обнижити рівень води, з браку натурального спаду і глинкувато-крейдяного підґрунтя, терени над р. Горинню, Стублею, Старом, Веселухою, Стоходом, Турією й іншими річками, щё й тепер вони дуже заболочені.
Частина Пінщини - Заріччя, яка була і залишилася, з огляду на розлеглі, часто підмоклі ліси, річки, озера, має ще багато риб, водяної птиці і диких звірят, що є тут окремою доменою пущанської господарки, а піскові і підмоклі грунти відіграють тут другорядну ролю.
Кращі, більш врожайні терени від середньовіччя належали до великої зем. власности (Контрим, його праця під наголовком „Екскурсії", ст. 19). Заріччям, в вузькому значінні, називають жителі м. Пінська околиці над озером Неблем. Та частина Полісся відома в історії як терени боїв, що відбувалися там між князями Волинсько-Галицького князівства, Литвою і Ятвягами.
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року) – Т. 1. – Вінніпег, 1984.
Немає коментарів:
Дописати коментар