Дві карти й польське повстання на теренах Зарічненщини

У 2018 році минає 155 років польського повстання 1863 – 1864 років. Вивченням подій того періоду я захопилася більше 10 років тому, коли прочитала в рукописах поляка Героніма Тукальського-Нелюбовича, що неподалік нашого села є поховання учасників цього повстання. На саморобній карті пана Героніма, що зберігається в Інституті географії Варшавського університету, хрестиком позначено це місце поховання.

Але в жодному історичному документові я не змогла відшукати інформації про те, який же повстанський загін діяв на території нашого краю. І ось кілька днів тому до рук потрапив маршрут повстанців під керівництвом Романа Рогінського. Він проходив через село Морочне. І, напевне, саме цей загін, котрий переслідували російські солдати, постраждав між урочищами Глинне та Свідень. У коментарях до цієї карти зазначено, що до околиць Морочного число повстанців досягло 85 чоловік. Його лави поповнили учні гімназії, лісова служба, місцева шляхта.

Учасниками цього повстання став Генріх Радзевич, у якого було конфісковано села Морочне, Сенчиці та Дубчиці, учні Пінської гімназії Владислав та Никодим Левицькі із Сенчиць.

До Сибіру було заслано Лук’яна Ридзевського із Храпина, Леонтину та Людовіка Полюховичів із Серник. У родини Полюховичів теж було конфісковано майно. Цікаво, що Леонтині Полюхович було вже 80 років, і разом із чоловіком 1 вересня 1864 року її було вивезено до Тюмені.