Про давні-давні церкви зарічненського краю

Церква села Перекалля. Фото С. Бохніга, 1929 рік.
За вид.: Ruszczyk G. «Polesie. Fotografie z lat dwudziestych i trzydziestych»

Дивно, але опрацьовані раніше документи ХІХ століття про давні церкви нашого краю подають датами будівництва наших храмів в основному роки, коли Полісся вже було приєднане до Російської імперії. Нібито ранішої церковної історії у нас і не було. Загубилася у віках ця історія…

Пропоную цікаві факти з історії зарічненських храмів ХVІ, ХVІІ та ХVІІІ століть…

ХVІІІ століття.

На днях мені до рук потрапив цікавий документ – «Список метричних книг Брестської та Луцької унійних єпархій 1697-1801 років». А там – згадки про давні церкви наших сіл.

Ось перелік знайдених церков із вказівкою на роки (обирала крайні дати з наведених у документові). Нехай скористаються цією інформацією дослідники історії наших сіл: Бродницька (якщо це наша Бродниця) – із 1792 року; Вичівська – із 1758; Іванчицька – із 1798; Кутинська – із 1772 року; Кухотська (так записана Кухченська) – із 1798 року; Кухотськовільська –– із 1788 року; Локницька – із 1758 року; Моровинська – із 1757 року; Морочненська – із 1732 року; Неньковицька – із 1776 року; Нобельська Пречистенська – із 1758 року; Нобельська Спаська – із 1740 року; Погостська – із 1752 року; Привітівська – із 1774 року; Річицька – із 1799 року (вказана й церква іншого села Річиця - із 1775 року); Старокінська – із 1776 року; Сенчицька – із 1755 року; Храпинська – із 1741 року.

Немає там згадки про Серницьку церкву: вона, напевне, не була унійною. Не згадується Борівська. Зазначено, що деякі сторінки метричних книг Привітівської церкви були викрадені на березі річки, коли перевозилися в місто Пінськ.

Довідка: у 1839 році завершився перехід наших унійних церков до православ’я.

ХVІІ століття.

У книзі польського професора Андрія Рахуби «Метрика литовська. Реєстри подимного Великого князівства Литовського» є відомості, у яких зарічненських селах діяли церкви в ХVІІ столітті й хто там правив службу.

Рік 1673. У Ноблі було 5 священників: Кирило Кіндратович, Михайло Жданович, Никифор Сабович, Степан Мойсієвич та Йозеф Сабович. Значить, тоді діяло в містечку ще 5 церков. У Старих Конях жило 2 священники: Петро Михайлович та Ян Петрович. У Храпині тоді правив Демко Зубкович, у Морочному – Ярошевич, у Кутині – Панкратій Іванович, у Погості – Микола Щетинович. Кожен священник платив податок за 1 дим.

У дослідження Леоніда Тимошко «Заповіти, смерть і поховання єпископа Кирила Терлецького» є інформація, що «за тестаментом 1607 року єпископ Кирило Терлецький збудував і фундував церкву в Перковичах, маєтку брата Яроша, а також у Річиці. За його заповітом нове єпископське вбрання з короною для служби, а також оправлений посох і хрест, євангеліє і половина церковних книг з церков в Перковичах і Річиці мали перейти соборній церкві у Луцьку. Інші убори та друга половина книг мали залишитися в церкві в Перковичах, збудуваній самим єпископом. Відповідно, те ж мало залишитися в церкві в Річиці».

ХVІ століття.

Із писцевих книг ХVІ століття відомо, що тоді діяли церкви в Погості, Старих Конях та 5 у містечку Нобель. Одна з них – Микульська (Миколаївська) була перенесена з Нобля в Храпин.

Коли в мережі будуть доступні інші документи, ці дати можна буде змінити…