Найдавніші історичні джерела про наш край

Статут ВКЛ

Про те, коли насправді було засноване кожне із сіл Зарічненського району, стане відомо не скоро. 

Коли вчені оприлюднять давні історичні документи ХІІІ – ХІV століть, відкриється давніша сторінка життя зарічненських сіл.

А нині найдавнішу згадку про більшість населених пунктів нашого краю можна відшукати в книгах ХV - ХVІ століть.

Багато інформації про зарічненські села вміщує «Писцевої книги Пінського та Клецького князівств», складена пінським старостою Станіславом Хвальчевським. Він за наказом королеви Бони в 1552 – 1555 роках проводив обміри земель на Поліссі. Це так звана волочна поміра.

Читати цю книгу нелегко, бо написана вона польською мовою, але отримати деякі дані про села нашого району можна. Тоді вперше було переміряно землі Заріччя (так названо наш край у тогочасних документах).

Неоціненна для вивчення історії сіл нашого району «Писцева книга колишнього Пінського староства», складена в 1561 – 1566 роках пінським та кобринським старостою Лаврином Войною за повелінням короля Сигізмунда Августа. 

Це збірник документів, який висвітлює аграрну політику польсько-литовського уряду на українських землях. Написаний староукраїнською мовою, тому читається дуже легко.  Саме в другій частині цієї книги йде детальний опис сіл нашого району.

Записи в обох писцевих книгах стосуються лише державних сіл і дають вказівки на кількість земель та повинностей у тих селах, де є господарські землі. Про приватні, церковні села й маєтки згадки лише випадкові.

У багатьох зарічненських селах тоді були «дворці», куди селяни з навколишніх сіл приходили на роботу.

Справжнім орієнтиром для вивчення історії краю слугує й «Ревізія королівських пущ у колишньому Великому князівстві Литовському» Григорія Воловича, написана в 1559 році. До неї додано актову книгу, де вказані привілеї дворян та священиків. 

Свідчення про деякі села району знайдено в книгах «Литовської метрики» - архіву державної канцелярії Великого князівства Литовського, що складається із 550 томів. Тут вписано документи ХІV – ХVІІІ століть.

Багато актів ХVІ століття зафіксовано в історичній праці Олександра Грушевського «Пінське Полісся». У ній узагальнено багато історичних документів. Про значимість цього дослідження говорить той факт, що в 1901 році робота Олександра Грушевського була удостоєна золотої медалі.

Села нашого району згадуються в деяких актах Віленської археологічної комісії. Нині вони оцифровані й доступні для користування через Інтернет.

Таким чином можна дізнатися, які села Зарічненського району найдавніші, які прізвища й топоніми побутували колись на Поліссі.

Якщо дворище ХVІ століття не мало назви, його називали прізвищем власника землі. Таке явище спостерігалося в багатьох селах. Інколи одним дворищем володіло кілька господарів.

А якщо селянин оселявся з родиною в лісі, очистивши для цього ділянку дерев, його в реєстр не вводили й населеним пунктом таке поселення тоді не вважалося.