субота, 25 травня 2024 р.

Про Тумаша, пінського князя Федора Івановича та луцького князя Федора Чарторийського


Інколи в давніх документах можна зустріти власне прізвище. І дізнатися цікаві історії...

У третій книзі Судних справ Литовської метрики вміщено рішення комісарів по скарзі Федора Івановича Ярославича на князя Федора Михайловича Чарторийського. У ній зазначено, що Чарторийський взяв чоловіка «влостного отчизного на имя Тумоша Осмоловича» на кордоні з лісу Стевковичі (здається мені, що це мали бути Телковичі). І тримає його Чарторийський вже 6 років.

Й описана ціла історія. Тумаш той, виявляється, хотів людям Чарторийського «шкоды злодейским обычаем вчинити». Федір Чарторийський пожалівся на нього пінському князеві, а той сказав: «Где люди милости того человека поимают, нехай дей там же его овесят». Коли піддані Чарторийського впіймали порушника, привели його до князя, а Тумаш той «чолом бил, абых его на имение осадил». Чарторийський залишив його в себе, а «он злюбил служити» йому. Потім до чоловіка прийшла дружина з дітьми.

Луцький князь Федір переконує комісарів, що поступив правильно, «водлук обычая и права земского». А пінський князь Федір заперечує: треба «вести його к тому пану, чий человек». Комісари ж своїм рішенням від 21 грудня 1518 року присудили видати пінському князеві того чоловіка Тумаша, його дітей і внуків, «которые ко роботе ся содят ко оранню и к боронованю». Та ще й заплатити «кождому до десяти коп грошей».

Можливо, отой відданий Чарторийським Тумаш оселився в Храпині. Дуже поширене було це прізвище в цьому селі. Та й Телковичі від Храпина зовсім недалеко….

Погляньте на фото. Найстарша на ньому – Євдокія Никифорівна Марчук, рідна сестра моєї прабабусі. Вона вийшла заміж у Храпин за Тумаша Лазаря. Позаду на фото її син Дмитро, який одружився з Антоніною Омелянівною Тумаш – рідною сестрою мого свекра. Це ж скільки поколінь Тумашів мало прожити в Храпині, аби на початку ХХ століття Тумаші вже могли одружуватися між собою…

У моєму рідному селі Новосіллі прізвище Тумаш вперше зустрічається в ревізькій казці 1834 року. У сім'ї Івана Прокоповича Савича тоді жив прийомний син Василь Пилипович Тумаш.

Отака вона непередбачувана, наша історія.
Міркую, як же той Тумаш міг нашкодити сусідам, перейшовши кордон: рибу ловив, гриби збирав?..




Немає коментарів:

Дописати коментар