Обміри в селі Кухче пінський староста Хвальчевський проводив навесні 1555 року. Він згадує кухченського землевласника Зенковича й двір старожитній. Значить, до часу обміру село існувало вже давно.
Пінський староста відзначає, що тут лише одне дворище – Половинчичі, «на двох межах якого сидять Федір Вишовкович та Гачук Гапонович». Война ж називає власниками дворища Половинчичі Федора, Гача, Петра та Семена Половинчич.
Платили вони полюддя 7 грошей і 4 пенязі, посошного – 10, за вози – 4, за батрака – 12, за лисицю – 6, за стіг сіна – 3, за писаря – 6 грошей.
Платили вони полюддя 7 грошей і 4 пенязі, посошного – 10, за вози – 4, за батрака – 12, за лисицю – 6, за стіг сіна – 3, за писаря – 6 грошей.
Віддавали вівса 2 бочки, «уроку» - 30. Усього виплачували казні 2 копи 36 грошей 4 пенязі.
При описі дворища Половинчичі Хвальчевський називає села Кутинок та Задовже. Зазначає, що в селі Задовже «сидить» Сенько Яцкович.
У відомісті про чиншову шляхту Мінської губернії за 1829 рік відмічено, що село Кухче орендує Савицький, а власником є поміщик Орда. Декрет про його дворянське походження датоване 1795 роком і зберігається у ревізьких казках.
Цікаві записи про Кухче зберігаються в Державному архіві Рівненської області. Вони були записані під час підготовки до друку «Історії міст і сіл України. Рівненська область». Ось яке прислів’я було записано в селі про польських панів: «Важко жилося за Корсака, намучилися й за Орди».
На початку ХХ століття за нездачу пану сіна фізично були покарані селяни Плесюк Антон, Погорілець Яків та Харковець Антон.
За переписом 1896 року в Кухчі було зафіксовано 80 дворів, 3 млини-вітряки, корчму й цементний завод.
Немає коментарів:
Дописати коментар