Роман Скрімунт, депутат І Державної Думи. 1906 рік |
Мало хто знає про існування спеціального букваря для поліщуків. У 1861 році в "Газеце Польскэй" був оголошений конкурс на кращий "поліський лементар". А на початку ХХ століття такий лементар був надрукований.
Вважається, що видання здійснювалося за кошти поміщика Романа Скірмунта.
Деякі дослідники називають видавцями лементаря пінських поміщиків Скірмунтів та Курженецьких. Вони в противагу русифікації поліщуків створили «Русинський лементар» на основі народних говірок.
У передмові написано, що на "русинській мові" діткам західних поліщуків можна «чытаты, пысаты, гучыты и Бога хвалыты».
У 30-ті роки ХХ століття поліською мовою писав Франц Савич. Біля сотні віршів та немало прозових творів створив один із засновників Білоруського державного університету професор Микола Янчук.
У науковій літературі згадується три виданих латинським шрифтом букварі 1906–1907 років.
Один із цих букварів знаходиться у бібліотеці РАН у Санкт-Петербурзі, в українському розділі Слов’янського фонду: Rusinsky łementar = Русiнски лементар / Napysau Staryj Hospodar. – Warszawa: Druk. i lit. Jana Cotty, 1907. – 43 c. – Шифр хранения БАН XXV / б 1017
Учені-філологи вважають, що ці букварі – друковані пам’ятки постреволюційного відродження «ятвязької самосвідомості» серед жителів Полісся.
Ось фрагмент «Русинского букваря»:
«Етий лементар писан двоякими знаками, то єст литерами; на етой сторони литери латински, а на тамтой росiйски. Латинскими литерами пишуть всi народи на свiти: французи, англики, поляки, нiмци, американци i iнши – росiйскими только росiяни, то єсть москалi, i булгари.
Хто знає латински литери, тому легче i заграничнiоi мови научитиса. Так ви брати Полешуки вибирайте сами яки литери вам лiпш сподобаютса i тими учитесь читати i писати. Помагай, Боже!»
Хто знає латински литери, тому легче i заграничнiоi мови научитиса. Так ви брати Полешуки вибирайте сами яки литери вам лiпш сподобаютса i тими учитесь читати i писати. Помагай, Боже!»
Посилання на джерело:
Немає коментарів:
Дописати коментар