За що на весільних свідків у 1838 році відкрили справу, а священник їм епітимію призначив

Фото Серницької церкви 1970-х рр. із сайту http://decerkva.org.ua/riv/sernyky.html

Було звичайне весілля: у Серницькій церкві одружувався дворянин Горбачевський Мартин з Оленою Дем’яновою, дочкою Дем'яна Парчука з Нового Села Серник. Весільними свідками («поручителями» їх тоді називали) було четверо чоловіків – по два від жениха й нареченої. Через деякий час в Мінську духовну консисторію надійшов рапорт Пінського земського суду про справу, розпочату 24 березня 1838 року. «Поручителів» звинувачували... за неправдиві свідчення…

Матеріали цієї справи зберігаються в НІАБ. Там зазначено, що свідком на цьому весіллі був відставний унтер офіцер Федір Питлевич, він же тоді обіймав посаду дяка Серницької церкви. Інші свідки – дворяни Корній Лехович, Пилип Трушкевич (Трушевич, напевне) та Єлисей Дубина. Усі вони свідчили, що перешкод для таїнства вінчання немає. А далі в справі зазначено, що насправді Мартин та Олена були близькими родичами.

У заголовкові справи НІАБ 11255 (1833 – 1836) записано: «Дело о венчании священником Серникской Дмитриевской церкви Пинского уезда С. Васюковичем шляхтича М. Горбачевского и невестки его брата Е. Демьяновой». Значить, Олена Дем’янова була невісткою брата Максима Горбачевського. І Максим після смерті її чоловіка з нею одружився. Здається, вони ніби й не рідня… Але ж є церковні закони. Можливо, факт спорідненості був відомий свідкам, але вони його проігнорували. 

Перед весіллям тоді складався «брачный обыск» - шлюбний обшук. Це письмовий акт, що містить певні відомості про людей, які збираються вінчатися в церкві, і встановлює відсутність перешкод до їхнього шлюбу. Шлюбний обшук складався з восьми пунктів, які мав досліджувати священник: 1) звання та стан; 2) місце проживання; 3) вік; 4) відсутність тілесної та духовної спорідненості; 5) сімейний стан; 6) взаємну згоду (відсутність примусу); 7) згода батьків чи опікунів; 8) необхідні письмові документи, що додавались до обшуку: а) дозвіл нареченому одружитися від начальства; б) відомості про наречену від її духовного отця.

За тиждень до весілля священник мав вияснити, чи немає в молодих перешкод для вступу в шлюб: «…что они не беглые и не крепостные чьи, и между собой родства, кумовства, сватовства и крестного братства и никакого инаго правилного препятствия к законному их супружеству возбраняющаго не имеют и в брак вступают своим добрым изволением, а не чужим принуждением». Якщо ж виявлялося, що хтось дав неправдиві свідчення, «поручителям грозила ответственность».

Так сталося й перед весіллям Максима та Олени. Дяк Федір Питлевич підробив «брачный обыск», записавши, що між ними немає «родства». Дворянин Корній Лехович підтвердив ці свідчення. Їх обох звинувачували у «лжесвидетельстве при венчании дворянина Горбачевского». Слідством було встановлено, що Максим та Олена «сопряжены родством 3-ей степени». За це Федір та Корній були покарані – відправлені в Пінський міський остріг на 2 тижні з харчуванням там за власний кошт.

Серницькому священникові було доручено призначити церковну епітимію. Епітимія – це церковне покарання, яке накладається на віруючих у християнській церкві з метою їхнього виправлення та духовного зцілення. Мета цієї конкретної епітимії – «внушить посредствомъ духовного ихъ отца о важности такового преступления и о удалении себя на будущее время отъ подобныхъ поступковъ».

Весільні свідки Пилип Трушкевич та Єлисей Дубина ніяких свідчень не підписували, тому покарання їм не було встановлене. Оскільки вони «следствіемъ обличены» не були, то й покарання уникнули. Ось і всі показання зі справи 11255.

Користуючись тим, що нині у вільному доступі в мережі метричні книги Серницької церкви, виявила надзвичайно цікаві документи, які доповнюють цю справу.

По-перше, дізналася, що 6 лютого 1818 року Іван Петрович Горбачевський одружився з Оленою Дем'яновою Парчук із Нового Села Серник. Це тоді було рідкістю, коли шляхтич одружувався з "мужичкою". Ось фрагмент метричної книги 1818 року.

На жаль, відшукати записів про їхніх дітей не вдалося. Можливо, у них не було дітей. Іван Петрович Горбачевський був племінником Мартина Семеновича Горбачевського. Сам Мартин був одружений із Анастасією Тимофіївною. У них народилися діти: Ірина (1818), Меланія (1820), Кіндрат (1830).

1831 рік був важким у долі Серник. Тоді тут лютувала холера. 31 січня помирає від гарячки Іван Петрович Горбачевський. Йому було всього 28 років. 16 серпня 1831 року від холери помирає дружина Мартина Горбачевського Анастасія. Їй було 35 років.

От і вирішили одружитися вдівець та вдовиця одного роду. Мартинові треба було піднімати дітей, які залишилися без матері. Синові Кіндрату був лише 1 рік. Якимось чином хтось подав свідчення "до влади" тодішньої, що Мартин та Олена, невістка його брата Петра, родичі в третьому коліні. Шлюб був анульований.

Серед документів НІАБ 1836 року значиться й такий: «Дело по прошению прихожанина Серникской Дмитриевской церкви Пинского уезда дворянина М. Горбачевского о разрешении вступить во второй брак после отбытия епитимии в Грозовском Иоанно-Богословском монастыре». Значить, Максим теж відбував церковну епітимію в монастирі. Цей чоловічий монастир знаходився в містечку Грозове Слуцького повіту Мінської губернії.

Невідомо, яке рішення прийняв суд за справою 12166. Напевне, дозволив йому одружитися, бо в метричній книзі Серницької Дмитрівської церкви 22 березня 1939 року є запис про другий шлюб Мартина Семеновича.

Хоча насправді це був уже його третій шлюб. Дружиною Мартина стала вдова його іншого брата. Запис дещо незрозумілий. А в 1842 році у Мартина Семеновича Горбачевського та Марини Степанівни народився син Протасій.

У той рік, коли Мартин Горбачевський одружувався з Оленою, вдовою його племінника, вдруге одружувався і його весільний свідок Пилип Трушевич. Від тифу померла його 33-річна дружина Євдокія. Пилип Домінікович Трушевич (34 роки) вінчався 24 серпня 1831 року з вдовою села Жовкино Юхимією Боричевською (31 рік). Усього в 1831 році у церкві було 8 вінчань, 6 із них - це одруження вдівців та вдів.

У січні 1831 року записані смерті від "гарячки", потім - «отъ обложной» (гостре інфекційне гарячкове захворювання), а в липні розпочалася епідемія холери. У липні від холери померло 7 чоловік, у серпні - 15. Бували дні, коли хоронили по 2 покійники, яких забирала холера. Помирали в 3 й 4, у 17 та 25, у 39 та 54 роки. А ось які пояснення дивної хвороби «отъ обложной».

Із вересня 1831 року записів про смерть від холери вже немає.

Отака дивна родинна історія Горбачевських. З'явилася вона через масове захворювання в Серниках.

Цікавила доля Олени, доньки Дем'яна Парчука з Нового Села, вдови Івана Горбачевського. У метричній книзі 1838 року є запис, що вона вийшла заміж за вдівця Юхима Филимоновича Шкоду з Нового Села.

А в 1839 році в них народився син Трохим...

Так Олена з Горбачевської стала Шкода... Повернулася з околиці в Нове Село Серники...