Новосільська родина Бокіїв

На сайті генеалогічного товариства «Рідні» зазначено, що в 2013 році в Україні прізвище Бокій налічувало 742 носіїв. У Зарічненському районі тоді проживало 17 чоловік із таким прізвищем. Здавна воно зустрічалося серед шляхти Речі Посполитої, серед православного духовенства.

Вікіпедія пише: «Бокій - польський шляхетський герб. Історик Юзеф Шиманський вважав його різновидом герба Топор. У червоному полі розміщена обернена вістрям вправо срібна сокира, поверх якої золотий кавалерський хрест. У клейноді п’ять страусових пір’їн. Намет червоний, підбитий сріблом. У джерелах існують розбіжності щодо напрямку сокири, яка в різні часи була обернена то вправо, то вліво. Герб згадується перший раз у XVI столітті.

Каспер Несецький підтримав тезу про руське походження герба, подаючи легенду про руського лицаря, який переміг ворога сокирою. У таборі руських князів був один воїн (лицар), що вийшов битися на герць з язичником, під час якого він втратив зброю: тим часом язичник, втішившись цим дуже, швидко наблизився до нього: не маючи чим битись мужній лицар взяв сокиру, якою зумів скинути свого супротивника з коня та позбавити життя. Це вразило руського князя так, що він у нагороду такої відваги, до сокири хреста додавши, йому та нащадкам його за герб надав.

Назва Бокій з'являється вперше в XVII столітті й пов'язана з одним із найвпливовіших шляхетських родів Волині - Бокіями. Збереглась печатка з цим гербом, що належала Гаврилові Бокію, судді луцькому (1569). Походив із брянського боярського роду Бокіїв гербу власного. Його батько Василь Іванович Бокій був господарським дворянином, який в 1507 році отримав від короля Сигізмунда І Старого підтвердження на маєток Печихвости на Волині до очищення його вотчини від великого князя московського. Мав брата Федора.

У 1569 році під час Люблінського сейму був одним із головних прибічників унії та одним із її підписантів. Відомий своєю історичною обізнаністю та красномовством, був знаний серед поляків як хронік «за велике знання справи». У 1570 році був обраний послом на сейм, а в 1574 році - послом на коронаційний сейм. У 1577 році разом із сином та багатьма іншими шляхтичами потрапив у татарський полон. А в 1578 році загинув під час битви з ними».

Коли вперше Бокії оселилися на зарічненській землі, невідомо. У сповідній відомості 1823 року в Храпині записано 2 родини Бокіїв: Мартина та Івана. У родині Мартина жив його «братанич» Федір Якович. Слово «братанич» означає син брата. 

У ревізькій казці 1834 року в Храпині записано 2 родини Бокіїв: Гнат Семенович та Іван Сергійович, а на Заверхлиці родина Мартина Олександровича, де жив і Федір Якимович із синами. У них тоді було спільне господарство.

 

Федір Якимович Бокій із дружиною Анною та синами Мойсеєм та Фавстом перейдуть жити в Новосілля. Можливо, вони були одними із тих, кого (за місцевою легендою) поміщик переселив за непослух в інше місце – у Левончу, що зліва від Храпина. Федір Якимович помер 1857 року у віці 50 років, дружина - 1872 року у віці 73 роки.

У їхнього сина Мойсея не залишилося нащадків у Новосіллі. Його дружиною була Феодосія Кіндратівна. У них в 1857 році народилася дочка Марія, у 1859 - Домініка (померла в 4 роки); у 1863 – Феодосія, у 1865 - Мартин (помер у віці 1 рік). Відомо, що його дочка Феодосія у 1881 році вийшла заміж за Хому Гапонича з Локниці. Помер Мойсей у віці 62 роки «натурально», дружина - у 64 роки від запалення легень.

Перший запис про Бокіїв у Новосіллі – рік 1847. Тоді Фавст Бокій одружується з Параскевією Авксентіївною з Храпина. Їхні діти: Микита (1851), Гнат (1855), Іван (1858), Тарас (1859), Фотинія (1862; померла в 4 роки від скарлатини), Леонтій (1865; помер у 9 років), Василь (1868). Параскевія Авксентіївна померла в 52 роки від сухот (1883); Фавст Федорович - у 60 років від запалення легень (1892).

Два сини Фавста залишать жінок вдовами.

Микита Фавстович у 1869 році одружився з Катериною Марківною з Бережної Волі. У них було 2 дочки: Євдокія та Домна (померла в 1 рік). Микита помер 1879 року у віці 26 років від сухот. У метричній книзі зазначено, що він «временно отпущенний рядовой». Значить, Микита Бокій був на військовій службі. Його дружина Катерина вдруге виходить заміж за Андрія Якушика в Храпин.

Гнат Фавстович одружився з Федорою Іосафатівною Ніколайчик із Кутина. У 1880 році в них помирає дві дочки: Меланія - 4 роки від крупа та Євдокія - 2 роки від сухот. Невідомо, коли помер Гнат, але в 1881 році Федора вдруге виходить заміж за Адама Демчука в Кутин.

Про синів Фавста Івана та Тараса відомостей не знайдено. Єдиний син Василь залишив у Новосіллі своїх нащадків. У 1886 році Василь у віці 17,5 років одружився із 19-річною Юстиною Охремчук з Острівська. Її в родині називатимуть Луциною. 

Василь із Луциною мали 9 дітей: Діонісія (02.10.1887), Якова (09.10.1889), Мокрину (18.07.1892), Єфросинію (21.05.1895), Феофана (20.09.1897), Архипа (18.02.1903), Павла (21.05.1904), Надію (28.11.1905) та Івана (30.05.1906).

У 1906 році Денис Васильович одружився з Євдокією Петрівною Марчук із Новосілля. Перший син Микола помер у пів року. У 1909 році народжується дочка Ксенія; батько записаний як «селянин на військовій службі». Дівчинка померла в 15 років від сухот. У 1913 році у Дениса та Євдокії народилася дочка Улянія. Її доля невідома. Як і доля Дениса. 

У 1910 році Яків Васильович одружується з Іриною Афанасіївною Марчук. У 1911 році помирає їхній трьохмісячний син Стахій. У 1912 народжується Григорій, у 1927 – Леон. Сім’я виїде в Америку.  У родині Бокіїв зберігся спогад, що в Якова були сини Іван, Григорій та донька Ольга. Спочатку жили заможно, мали свою фабрику. А потім Яків захворів на туберкульоз, сім’я збанкрутіла. 

У 1911 році Мокрина Василівна виходить заміж за Леонтія Луба з Храпина.

Невідомо, коли було весілля Івана Васильовича та Зіновії Леонтіївни Філончук, але в 1924 році в них народжується син Денис, у 1925 – Степанида (померла в 1,5 роки від скарлатини), у 1927 – Микола, у 1929 - Антоніна, у 1937 - Марія.

У 1928 році Надія Василівна виходить заміж за Новака Миколу Герасимовича з Новосілля.

У 1931 році Павло Васильович одружується із Ксенією Архипівною Харковець із Кухче, а в 1931 році в них народжується дочка Антоніна.

Невідомо коли було весілля Архипа Васильовича та Юхимії Наумівни Сидорчук, але в 1937 році в них народжується син Томаш, а в 1938 – близнята Катерина та Юлітта. Родичі розповідають, що в Архипа Васильовича та його дружини було шестеро дітей. Коли Архип пішов на війну, дружина Юхимія та 5 дітей померли від тифу. Залишився один син. Коли Архип Васильович повернувся з війни, то жив разом із батьками дружини в хаті Наума Сидорчука. Останній його син теж помер. Тоді Архип Бокій одружився вдруге з Улянією, вдовою загиблого на війні Ореста Марчука. Він зробив собі хату на литовський манер - із другим поверхом.  Спомином про Архипа Васильовича залишилася його унікальна хатина, яку дехто називає її візитівкою села Новосілля. 

Історія родини Бокіїв у стадії вивчення...