Люблю розглядати давні карти. Ось уже кілька днів вивчаю краєзнавчий подарунок Валерія Киселя – фрагмент карти Пінського повіту з атласу Мінської губернії за 1800 рік.
Вразила ось яка інформація. У більшої частини наших сіл тоді не було кладовищ. А в селі Неньковичі їх було аж 2: православне й католицьке. Кілька років тому мені разом із нащадками роду Нелюбовичів-Тукальських доводилося шукати залишки їхнього родинного склепу. Нині там стоїть хрест… Але саме розміщення двох кладовищ, позначених на карті, викликає роздум: нині вони геть поблизу в напрямі до села Мутвиця. А на карті 1800 року сільське кладовище на другій стороні села… Виникає й інше запитання: у ХVІІ столітті жителів Мутвиці хоронили, напевне, у Неньковичах?.. Мутвичани ходили до Неньківської церкви на службу, у метричних книгах цієї церкви вони реєстрували новонароджених, шлюби, померлих…
Кладовища тоді мали містечка Нобель та Погост (тут був і панський двір), села Комори, Кутин, Локниця, Морочно, Привітівка, Серники, Старі Коні та села із панськими дворами - Бронниця (саме так записано), Іванчиці, Кухоцька Воля, Муравин, Неньковичі, Речиця, Сенчиці, Храпино.
Без кладовищ були села Дубчиці, Задолжьє, Калець, Любинь та Перекалля, села з панськими дворами - Губин, Вульця Речицька, Кухче, Осово та села із фільварками - Волчиці, Дубровськ, Задолжьє (біля озера), Мутвиця. Фільварок – панський сільськогосподарський хутір.
Не знайшла я на цій карті село Прикладники, яке було відоме з ХV століття. Не знайшла Омит, який був відомий з ХVІ століття. Немає тут Борового, на тому місці позначені суцільні ліси…
Отакі таємниці мені повідала ця карта…
Немає коментарів:
Дописати коментар