Новосілля – нове село

Етимологію назв поліських сіл пояснюють десятки словників. Найбільшою популярністю серед краєзнавців користується видання Ярослава Пури «Походження назв населених пунктів Рівненщини», де автор досліджує етимологію понад 700 населених пунктів Рівненської та суміжних областей. 

У монографії Ярослава Остаповича можна знайти тлумачення автора про 29 сіл Зарічненського району. Найдавнішу згадку про наше село дослідник знайшов на військово-топографічній карті Волинської губернії, складеній Чертковим М. І. у 1855 році.

Ярослав Пура трактує назву Новосілля як «місце чи будинок, куди недавно хтось переселився чи збирається переселитися». Версія вченого і перекази старожилів села збігаються. На деяких польських картах назва нашого села звучала як «Novoosіеle» чи «Novoosеlіe» – «нова оселя».

Вивчаючи історію села Новосілля, довелося здійснити поїздку до музею Білоруського Полісся. Під час роботи з історичними документами встановлено, що населених пунктів із назвою Новосілля тільки в Пінському повіті було три: одне село - у Морочнівській гміні (наше Новосілля) і два – у гміні Піньковичі. 

А ще Новосілля було в гмінах Дубровиця, Груздово, Котає, Ножиця, Луцький, Мядол Новий, Мігеляни, Миколаїв, у Волинському, Віленському та Новогродському воєводствах. Значить, був період в історії, коли назва Новосілля набула особливого поширення. 

У 1557 році польський король, великий князь литовський Сигізмунд II Август проводить земельну реформу, знану як «Устава на волоки». Суть її в тому, що одиницею повинностей ставали не двір, не дворище, а лише ціле поселення. 

З’являються однодвірні поселення, застінки, фільварки, нові села. Реформа змінювала структуру сільських поселень. Загальна територія ділилася на 3 частини – поля: озиме, ярове та пар. 

У центрі середнього поля визначалося місце під забудову. Як правило, це була центральна вулиця села вздовж дороги. Перпендикулярно до неї нарізалися смужки землі для садиб. У народі вони отримала назву «шнурі». Тепер кожен новосілець зрозуміє назву одного з топонімів села – Шнурі.

Таким чином, кожне поселення на Поліссі набувало чіткого вуличного вигляду. Безсистемно розділені на дворища і хутори села звозилися в нове село. Масово утворювалися нові села. Розміщення вулиць було скрізь однакове: справа – будинки, зліва – господарські будівлі. Впевнена, що саме тоді із дворища Половинчичі з’явилося наше Новосілля з однією центральною вулицею.