Вчені вважають, що перші поселенці на території сучасного Зарічненського району з’явилися тоді, коли в Європі закінчувався льодовиковий період і почалося значне потепління.
Просторі ліси й луки, багаточисельні озера та ріки створювали сприятливі умови для заселення племен первісних мисливців.
Перші розвідки археологічних пам’яток Зарічненського району були здійснені польськими археологами в 20-30-х роках ХХ століття. У 1927 році виявлено кілька поховань зарубинецької культури біля села Іванчиці, а в 1938 році проведено дослідження стоянки пізнього палеоліту та мезоліту біля села Нобель.
Мезолітичні стоянки ІХ тис. до н.е. – близько 8000 років до нашої ери – у Зарічненському районі були виявлені археологами поблизу річок та озер на піщаних дюнах. Найбільше їх розкопали в різних урочищах Нобля, Кухітської Волі, Сенчиць.
Яніславіцька культура пізнього мезоліту представлена стоянками поблизу сіл Коник, Омит. Виявили вчені у нашому районі пам’ятки дніпро-донецької культури доби неоліту, тшцінецько-комарівської бронзового віку та зарубинецької культур.
У нашому селі, мабуть, археологи не бували. А Кухче обстежували в 1979 році. В. К. П’ясецький за 1 км на схід від колишнього хутора Радове, на правому березі річки Веселухи, виявив стоянку фінального палеоліту й неоліту. На західному схилі піщаного підвищення, на площі 200 на 80м знайдено крем’яні вироби та уламки посуду дніпро-донецької культури.
Територія нашого району в XI – XII століттях входить до складу Турівського князівства. Найдавнішу згадку про села району можна віднайти в Іпатіївському літописі. У 1158 році тут згадується Небль (теперішній Нобель). Князь Ярополк подарував нобельські землі Києво-Печерському монастирю.
Історично територія сучасного Зарічненського району входила до складу Галицько-Волинського та Турово-Пінського князівств. З ХІV століття вона перебувала в складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. У ХІХ столітті була розділена між Волинською та Мінською губерніями Російської імперії, а з 1921 року – між Пінським повітом Поліського воєводства та Володимирецьким повітом Волинського воєводства в складі Польщі.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 грудня 1939 року було створено Ровенську область. У січні 1940 замість повітів та волостей було створено 30 районів. Із Бродницької, Морочнівської та Кухотсько-Вольської волостей Сарненського повіту було утворено Морочнівський район.
У 1946 році Погост Зарічний перейменовано на Зарічне, а Морочнівський район – у Зарічненський. 29 березня 1946 року Президія Верховної Ради УРСР приймає Указ «Про впорядкування існуючих назв районів та районних центрів Ровенської області». У ньому вказувалося: «Іменувати Морочнівський район відповідно до назви його центру Зарічнянським».
Цей район проіснував до січня 1959 року. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22 січня 1959 року 11 районів було ліквідовано. Дубровицький і Зарічненський райони ввійшли до Висоцького.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року було проведено укрупнення районів. Зарічненський та Володимирецький райони приєднали до Дубровицького, а 8 грудня 1966 року шляхом дальшого розукрупнення було створено додатково 3 райони, серед них і Зарічненський. Ось так часто змінювалася адреса нашого села.
Та й це ще не все. Новосілля було в складі Храпинської, Кухітсько-Вільської і, зрештою, Кухченської сільрад. Ось тому, наприклад, аби знайти списки тих новосільців, які воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, довелося брати до рук документи кожної із цих сільрад.
Немає коментарів:
Дописати коментар