На торги (переклад польської краєзнавчої збірки "Kobieta na Polesiu", 1939)

Темно ще було, коли Праскеда проснулася. Вдягнулася тепло й забрала приготовлені звечора вереньку (коробку із березової кори), у якій була пляшка молока, півбуханки хліба та горщечок пшоняної каші.

Штурхнула Степана, який ще спав: «Степане, вставай, я вже їду. Принеси до човна соломи, а я піду до Олени». Постогнав Степан, встав, натягнув на себе свитку і вийшов із хати. Зробив усе, як жінка веліла.

На свіжо застелену солому Праскеда поклала 2 чорні овечки, 20 качок і 20 гусей Олени. А ще кожна взяла по кілька в’язанок сухих грибів. Човен так загрузили, що жінки ледве змогли в нього вміститися.

Керувала човном Праскеда, вона не раз сама їздила до Пінська, який знаходиться за 50 км. Жінка сіла в кінці човна, щоб легше було керувати, Олена ж – на дзьобі. Човен відіпхнули веслами. На великій воді, де весла не діставали дна, молодиці веслували вже стоячи.

Коли пропливли Гнилу Прип’ять, човен увійшов у води Простиру. Тут веслувати було легше, бо течія стала сильнішою, ніж на Прип’яті. Почало світати.

Сонце ще було високо, коли поліщучки запливли у води Струменя. Скерували свої човни до берега, перекусили трохи та й прийнялися до праці.

Мусили їхати далі з подвійною швидкістю, щоб надолужити втрачений час. По дорозі зустрічали подібні човни, облаштовані деревом, сіном, соломою, картоплею, збіжжям та іншими сільськогосподарськими продуктами.

На одних – жінки, на інших – чоловіки. Тільки рибу везли зануреною у воду в спеціальних човнах із отворами. 

Біля Пінська Праскеда стала розповідати Олені, які там у Пінську чудеса: квіти на вулицях, муровані будинки, автомобілі, кінофільми. 

Олена слухала, аж їй дух перехоплювало. Під’їхали під залізний міст на Піні. Треба було приставати до берега. Причалила Праскеда вдало між іншими човнами, що прибули на торги. 

За декілька годин все продали, купили собі черевики, чоловікам – шапки, дітям – бубликів. Радісні поверталися до берега, адже ще 10 годин тяжкої дороги та й будуть дома. 

                                                                                                                           Гелена Диковицька