Зарічненське медучилище (коротка історія)

Напевне, нинішнє покоління зарічненців і не знає, що в селищі Зарічному діяло медичне училище. Ось які факти з його історії вдалося відшукати.

У 1963 році в Зарічному було відкрито медичне училище. Передумовою його відкриття стала дворічна школа медичних сестер, яка тривалий час успішно діяла при Зарічненській районній лікарні. Базовим для нього було Рівненське медучилище. У медучилищі діяли акушерське та фельдшерсько-медсестринське відділення. Щороку набирали дві групи студентів. Першим директором училища був Зіневич Євген Іванович, потім – Кулик Омелян Михайлович. Викладачами працювали Петровець Василь Федорович, місцеві лікарі Рущак Раїса Степанівна, Ткач Ірина Федорівна, Ткач Олександр Іванович, Луцик Микола Петрович, Рущак Богдан Петрович, Селецька Інна Петрівна, Вакулик Сергій Нестерович, Крива Марія Володимирівна.

Для студентів із навколишніх сіл та інших районів було збудовано та облаштовано спеціальний гуртожиток медичного училища. Училище повністю припинило свою діяльність у 1972 році. Рішення про закриття ухвалили в рамках укрупнення навчальних закладів та централізації медичної освіти (тоді всі ресурси та кадри почали концентрувати у Рівненському медичному училищі). Одразу після закриття закладу, будівлю його колишнього студентського гуртожитку реконструювали та передали місцевій центральній районній лікарні під нову районну поліклініку.

За 9 років існування училище випустило більше півтисячі медичних працівників. У багатьох селах Зарічненського району працювали випускники цього медучилища.

У місцевій газеті була вміщена замітка Антона Куцевича «Новий загін медпрацівників»: «То було понад три роки тому. Більшість цих хлопців і дівчат закінчили восьмирічні школи й ще так несміло вибирали для себе життєву стежину. І ось у газеті з’явилося оголошення. Нововідкрите Зарічненське медучилище оголосило прийом учнів. Зраділа юнь. Вчитися в знайомій місцевості, що не кажи, а чкось і зручніше, і цікавіше, ніж десь далеко від рідного краю.

Іщов час. Звикли діти поліських трударів до свого нового, наповненого студентськими турботами життя. Із кожним днем все більше розкривала перед ними глибінь таємниць ця складна і важлива професія.

Назавжди збережуться в пам’яті студентів ці щасливі роки, проведені ними в тихому, прикрашеному зеленню вишневих садків і акацій селищі над берегом спокійного Стиру. Тут колишні восьмикласники зросли, зміцніли. Тут по-справжньому навчилися цінувати дружбу.

І ось закінчилося навчання. Настав час здавати державні екзамени. А після них новий загін молодих фельдшерів кількістю в 31 чоловік вдягнуть білі халати й займуть робочі місця в лікарнях, амбулаторіях, медпунктах.

10 червня четвертокурсники фельдшерського відділу склали свій перший екзамен на диплом фельдшера. У цей день вони звітували перед екзаменаційною комісією про свої знання по терапії. Хвилюються хлопці й дівчата. Якийсь і радісний, і тривожний настрій.

Першими заходять в аудиторію для здачі державних екзаменів у білосніжних халатах, неначе вже справжні медпрацівники, - Петро Герасимчук, Олександр Диковицький, Софія Верзун, Ядвіга Винярська. Зосереджено обдумують за столами відповіді на питання, які зазначені в їхніх білетах. Коли почали відповідати, відчувалося, що добре обізнані з матеріалом.

Екзамен набирає свого звичного ритму. Тих, що здали, змінюють інші. Беруть білети М. Піддубний, В. Калюта, І. Кочережко, А. Харковець. Іде важливий деравний екзамен, на якому юнь із Поліського краю, що стоїть на порозі фельдшерської професії, звітує на прпво бути охоронцем здоров’я людського.

Завтра багатотисячний загін тих, хто стоїть на варті здоров’я трудящих, відзначає своє свято – День медичного працівника. Його вперше відзначатимуть і наші випускники – 31 фельдшер і 28 акушерок. Хочеться від щирого серця поздоровити їз із цим радісним днем і побажати хороших творчих успіхів в їх самостійній благородній роботі».

Якщо Вам відомі інші факти з історії Зарічненського медучилища, будемо раді прочитати...