Як живеш, книжко? Рік по тому… (Сповідь авторки)

Минулоріч 26 липня в Зарічненській бібліотеці відбулося незвичайне й надзвичайне дійство: ми з друзями-однодумцями святкували день народження книги «Загублена у віках історія Заріччя». Розглядаю світлини того дня й любуюся реакцією гостей, які були на цьому святі.

Відеоролик Світлани Маковки з Морочного

Перед  Вами відеоролик  Світлани Маковки. Авторка відео обирала сторінки книги, де розповідалося про її рідне село Морочне. 

 

Буктрейлер із Борового

Цікавий відеоролик про книгу підготували учениці Борівського ліцею Ошурко Вікторія та Мельник Рита. 

Ідея належить заступникові керівника з навчально-виховної роботи Борівського ліцею Олені Ковенько.

Буктрейлер Світлани Жиркевич із Комор

За цим посиланням Ви можете переглянути буктрейлер  Світлани Жиркевич. Вона  використала цінні світлини свого рідного села: https://www.facebook.com/100006218535104/videos/441648805076714

Відеоролик на озері Засвітському

За цим посиланням можна переглянути відеоролик студентки з Локниці Ярослави Огієвич: https://www.facebook.com/100025661643925/videos/1151567802913520/

Її мама Жанна стала переможницею розіграшу, який проводили до Дня Зарічного в групі «Типове Зарічне», що в мережі Instagram. А Ярослава на вихідних спеціально поїхала на озеро Засвітське, аби зняти отакий ролик.

Як же співзвучні слова епіграфа моєї книги й кадри природи на озері поблизу Нобля!!! Яка ж чудова наша природа!!!

Відеоролик Софії Бабич із Зарічного

Цей відеоролик за книгою "Загублена у віках історія Заріччя" підготувала талановита Софія Бабич. Звучить одна з найяскравіших обрядових пісень «Ой як же було ізпрежди віка»...

Ой як же було ізпрежди віка
Ой дай Бог.
Ой як не було неба і землі
Ой дай Бог.
А тільки було синєє море
Ой дай Бог.
На тому морі горіли огні
Ой дай Бог…
Отаке дивне поєднання…
Отож дивіться й слухайте, кому цікаво, - 55 секунд релаксу…

Як нобельські міщани відкрили «Справу» проти священника, або Про що розповів архівний документ 1855 року

Як багато нового й незвіданого зберігають архівні фонди. Недавно вивчила справу НІАБ, що має назву «Дело о объяснении Нобельского священника Варфоломея Прокоповича подпискою, дабы онъ не вмешивался въ дела тамошеных мещанъ и не расписывался за нихъ безъ ихъ ведома и личной просьбы». Справа розпочата 26 лютого 1855 року й закінчена 7 грудня 1859 року.

Грамоти Бони, надані Полюховичам, зберігаються в Рівненському обласному краєзнавчому музеї

Грамота королеви Бони Полюховичам 1537 року. Зберігається в РОКМ

У книзі Пепе П'ясецького «Iwan Poluchowicz. Trzy dni nie z jego zycia» вміщена інформація про те, що дарчі грамоти Бони Полюховичам зберігалися в когось із представників цього роду. І ще до Другої світової війни їх бачили в Серниках. А от подальша доля цих документів невідома.

Розгадку цієї таємниці знайдено в статті Тетяни Нахратової, провідного зберігача відділу фондів Рівненського обласного краєзнавчого музею. Її дослідження вміщено в «Наукових записках» Рівненського обласного краєзнавчого музею за 2014 рік. Виявляється, після війни ці 2 грамоти потрапили до фондів РОКМ. На жаль, вставити, яким чином вони тут з’явилися, не вдалося. Напевне, хтось із музейників побував у Серниках і отримав у дарунок ці документи…