Таємниці Серницької церкви

Фото Серницької церкви 1970-х рр. із сайту http://decerkva.org.ua/riv/sernyky.html

Є на Зарічненщині церква, занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761). Серед 132 таких пам’яток Рівненщини дві знаходиться в селі Серники. Це дерев’яна Дмитрівська церква та її дзвіниця.

У всіх доступних нині документах ХVІІІ та ХІХ століть церква в Серниках названа Дмитрівською. Але існує думка, що вона була збудована на місці колишньої Миколаївської церкви. На жаль, не вдалося відшукати жодного документу, який би свідчив про наявність Миколаївської церкви.

У статистичних описах церков Пінського повіту ХІХ століття зазначено: «Про будівництво старої церкви, яка згоріла біля 1820 року, нічого не відомо». Про пожежу, яка трапилася в селі Серники Пінського повіту, можна дізнатися з рапорту архієпископа Мінського та Литовського Анатолія в канцелярію Синоду від 16 травня 1821 року. Жаль, що цей документ нам недоступний.

У цих же статистичних описах можна відшукати запис, що Серницька церква має 2 престоли: в ім’я Великомученика Дмитрія та в ім’я Святителя та Чудотворця Миколи. Можливо, у цьому й розгадка інформації про Миколаївську церкву. Бо в жодному доступному нині історичному джерелі про події ХVІ та ХVІІ століть у нашому краї не згадується церква в Серниках.

У Державному реєстрі нерухомих пам’яток України зазначено, що Серницька церква 1722 року будівництва. Хотілося б дізнатися, яким документом підтверджена ця дата. Тут, мабуть, мається на увазі дата будівництва тієї церкви, що згоріла. Бо нині діюча церква була споруджена в 1821 році. Саме ця дата викарбувана над поріжком вхідних дверей до церкви. Учитель історії Серницької школи Павло Максимович Горбачевський у своєму дослідження стверджує, що, за переказами, храм Святого Дмитрія був побудований дубровицькими майстрами в обмін на озеро поблизу Дубровиці (нині село Озерськ), яке було власністю серницької громади.

Нині у вільному доступі є давні метричні книги Серницької церкви. Найдавніша – 1786 року, але там лише записи про народження. А от у метричній книзі 1787 року священник Петро Трушевич зареєстрував 17 народжень, 2 шлюби та 14 смертей. Цікаво, що серед тих, хто в Серниках хрестив у цей рік дітей, були й православні, й уніати.

І все ж більше дослідників переконані, що давня церква була збудована в 1770 році, адже на дзвіниці, яка поруч із храмом, вирізьблена саме ця дата. Це підтверджує і фундаційний напис на одній з ікон старого іконостасу – «17…»

Підтвердження того, що ця церква була побудована в другій половині або наприкінці ХVІІІ століття, знаходимо в документах НІАБ. У «Ведомости Давидгородской и Пинской протопопий о наличии церквей и священноцерковнослужителей и их жен и детей и о приходах с коликое число дворов за 1793 год» є інформація, що «в селе Серниках Церков Святаго великомученика Димитрия новая деревяная. При оной Церкви священник Петр Трусевич вдов 69 [лет]». Значить, у 1793 році Серницька церква була ще недавно збудованою.

Виявляється, Серницька Дмитрівська церква віднесена до особливої, зарічнянської групи церков. Про це зазначено на сайті «Українська церковна архітектура»: «Зведені такі церкви були протягом досить короткого часу (у межах 1790-1820 років). На території сучасної України височить лише одна така церква - Дмитрівська у селі Серники. 

Серед своїх «одногрупниць» вона либонь найнижча і найскромніша. Дата спорудження святині достеменно невідома: у різних джерелах вона різна, але Логвин із Слободяном впевнені у ХVІІІ столітті. Таку точку зору опосередковано підтведжують і старі барокові ікони, наявні у храмі». До зарічнянської групи церков віднесено Михайлівську у Кожан-Городку (1818) та Михайлівську Рубельську (1796), що в Білорусі.

Опис церкви подаємо із дослідження Павла Горбачевського: «Споруда дерев’яна, на мурованих фундаментах, тридільна, трьохбаннна, квадратним у плані бабинцем і п’ятигранною апсидою. Стіни зовні шальовані вертикальними дошками з нащільниками, зсередини обшиті ДВП (80-ті рр. ХХ ст.) і намальовані, покрівля бляшана. На хорах церкви зберігся намісний ряд ікон, царські врата та іконостас із попереднього храму. 

Серед ікон найдавнішими є «Богородиця Одигітрія» (кінець XVII ст., дерево, олія, метал, карбування, 90x60 см), «Спас» (кінець XVII ст.), «Святого Дмитрія» у сучасній рамі 95х58 см, «Святого Миколая» (90х47 см, виконана більш професійно, відчувається академічний витвір автора). Можливо, вона була замовлена в Пінську. Внизу - напівзбережений фундаційний напис «СЪЙ ОБРАЗ … СТАГО … НИКОЛАЯ / W … И КАТЕРИНА З ШЕМЕТИЛОВЪ ПОГОСКИХЪ W/ СЕРНИЦКАЯ αφ (тобто - 17…, примітка наша) МОЩЕ ЕГО.. ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ДМИТРИЯ СЪРНИЦЕ…»

Михайло Шеметило у ХVІ столітті був священником Погостської церкви. І, напевне, ікону Святого Миколи Чудотворця з дарчим надписом Катерина зі священницької родини Шеметилів подарувала Серницькому храмові.

Є свідчення деяких дослідників, що будівництво церкви фінансували князі Пінські, які в середні віки володіли селом Серники. Храм збудований зі стрижневого дерева, усі деталі споруди скріплені дерев'яними цвяхами, а крупніші – способом урізування. Цим і пояснюється стійкість споруди. А місце під забудову вибране таким чином, що церкву видно з усіх куточків села. Особливе захоплення викликає іконостас храму. Це – довершений зразок художнього різьблення й оздоблення.

Використані джерела:

1. Ведомость Давидгородской и Пинской протопопий о наличии церквей и священноцерковнослужителей и их жен и детей и о приходах с коликое число дворов за 1793 год. - НИАБМ. – Ф. 136. – Оп. 1. – Спр. 429. – Арк. 3-6.

2. Горбачевський П. М. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії України [Електронний ресурс] / П. М. Горбачевський. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: Урок.ОСВІТА.UA https://urok.osvita.ua › attachment-download.

3. Дерев’яні церкви Західної України. Серники [Електронний ресурс] / Дерев’яні церкви Західної України. – Режим доступу до ресурсу: http://decerkva.org.ua/riv/sernyky.html.

4. Муляр І. Церква Святого великомученика Дмитрія Солунського. Полісся. 2000. 3 листоп.

5. Українська Церковна Архітектура. Дмитрівська церква та дзвіниця (зарічнянська група) [Електронний ресурс] / Українська Церковна Архітектура. – Режим доступу до ресурсу: https://parafia.org.ua/UCA/church/dmytrivska-tserkva-ta-dzvinytsya/.

6. Упорядковано Олегом Годиною. Пам’ятки архітектури національного значення. Рівненська область. [Електронний ресурс] / Упорядковано Олегом Годиною – Режим доступу до ресурсу: https://ukrainaincognita.com/derzhavnyi-reestr-nerukhomykh-pam039yatok-ukrainy-2/pamyatky-arkhitektury-natsionalnogo-znachennya-riv.