Вечір перед Василем – “Щомдрик” (сс. Старі Коні, Серники), “Щемдрик” (с. Неньковичі), “Щодрумха” (сс. Перекалля, Кухче, Сенчиці, Задовжжя), “Щедрумха”, “Друга коляда” (с. Борове). “Як заходить Новий рік”, “перед кутьою ше”, повсюдно ходили обв’язувати перевеслами з околоту або сіна сад – груші, яблуні: “коб лучче родили”, “коб щемдри були, коб родимли” (с. Кухче), “коб родили, ядромні були” (с. Заозір’я), “шоб щомдри були” (с. Перекалля), “шоб родимло, шоб щомдре було” (с. Задовжжя), “шоб сад родив”, “щоб були щомдри яблука, чи вишнім, чи що там вже...” (с. Сенчиці).
Це робили батько з матір’ю (с. Серники), хазяїн (сс. Борове, Морочне, Сенчиці), хазяїн, хазяйка або діти (с. Задовжжя). Подекуди перев’язувати дерева ходили винятково малі діти: “Малимї об’язовали, коб воно росло, старимї не ходили, воно вод старого не росте”77. Інші акцентували на тому, що цієї дії не мала виконувати жінка: “Большинство хочуть, щоб молодиї перев’язували, чи там хазяїн, а жінци, кажуть, що не положено і на деревимну лізти, бо можем всохнути, ето колимся казали”78.
Своєрідно виглядало перев’язування садовини у Кухчому. Іноді там йшли обв’язувати дерева зі скибкою хліба, а іноді – з млинцем: “На Щодруху пекли млинці, з рімдкого тіста. А першого млинця пікли великого, і з тим млинцьом ішли дерево об’язувати. Крутили перевесла, і до того дерева, шо – я тобі дам млимнчик, а ти нам зароди, та так, шоб не но нам хватило, а всім людям. І того млинчика, як уже об’язали все дерево, то скіки є дітей – бо ж обично не стариє, а діти ходили з тими перевеслами із соломи – приходять сідають за стіл і кажуть, шо з’їмо млинчик, да шоб так через зиму до осені діждали, да шоб так яблука і груші їли”79, “І млинці на Щодруху пікли, з гречки. Мусово на Щодруху млинці. [...] з тим млинцем бігають по садку і садка оперізивають перевеслечками із млинцем, коб щемдри були, коб родимли”80.
Дещо схоже робили це і в Острівську: “Млинці на Щедруху печуть і з першим млинцем ідуть об’язують кажне деревцем перевеслами. А тоді собаци його оддадуть. Такий самий був [млинець], як і решта”81.
Як сідали до вечері, дітям треба було залазити під стіл і казати: “Кох-кох, кох-кох”, – шоб ціплята вийшли, шоб їєчка неслим”82, “Гето на Щодруху діти залазять пуд стіл і кокудакають, і сокорєть: “Ко-кудак, ко-кудак, ко- ко-ко-ко-ко, ко-кудак”, – і тако лопають (ніби б’ють крилами по боках. – В. Г.), коб квохтали квоктухи літечком”83.
У Неньковичах і Боровому перед новорічною вечерею кликали Мороза: “Мороз, ходи куті їсти. Як не йдеш на Щодрика, то й не йди ніколи”84, “О, Мороз, ходи до нас куті їсти. Тепер твоя пора. Ходи на вечерю, а вліто не морозь”, – як хтось по гулиці йшов, то приходив. Поставили кисіль на гокні, а хлопци йшли, а батько Мороза звав, а він вийняв шибку да й потяг той кисіль. Да пришов в хату да смієцца”85.
Подекуди святкової вечері на Щодрик не було (с. Серники). Якщо ж була, то Вечерю на Щодруху починали з ковбаси (с. Кухче), першим їли борщ із грибами, а вже наостанок – кутю (с. Борове). При цьому якщо “на Комляду не було випівок, а на Щодруху – то вже старші випівали” (с. Кухче).
У Боровому після вечері йшли до худоби з тим самим “пирожком”, що й після Святвечора: “Ето вже на літо дивилися [чи худоба стоїть – на голодне літо, чи лежить – на сите]”86.
Гадали на “Щодрика”:
1. “На Щодруху остав’єли в мисці ложки. Хто, кажуть, до року вмре, стамвляли ті ложечки догори, а посеремдині булочку клали в ту миску. Та котора ложка перекинеца, то кажуть, до року вмре. На Коляду – нє (не робили так. – В. Г.)”87.
2. На “Щодруху” витягали сіно з-під настільника: “В когом довша сенина буде, то такий льон виросте”88, “Витягаєш ту сенину на Щодруху, і дивилис, чи льон довгий буде”89.
3. Як збирали зі столу сіно, пробирали його: “Яку зернинку знайдеш, то такий врожай буде: чи з льону, чи з проса”90.
4. Кидали через хату два поліна і дивилися, наскільки близько вони впали. Як одне зачепиться на хаті – не вийде дівчина заміж (с. Старі Коні).
5. Кидали через хату старого постола, “вимстопца”: “в яку сторону носком упаде, то гето туди заміж пімде” (сс. Кухче, Сенчиці, Серники).
6. З першим спеченим на Щодрика млинцем дівчата (або й хлопці) бігли надвір (сс. Кухче, Задовжжя, Старі Коні), “де смеття” (с. Серники), “на смімтник” (с. Сенчиці), ставали спиною до будь-якого вугла хати (с. Старі Коні) і слухали: “То там – тишина, а там – собака забрехав, то туди й замуж пішла”.
У Кухчому це ворожіння було дещо повнішим: “В якім боци собака забреше, та туди замуж піде. А як не дай, Боже, дрова рубають в якім боци, то там бумде покойнік”91. Млинця дівчина після того їла.
7. Замотували у “кальсони мужскії” (наприклад, у братові) “гребушок” (гребінець) і дзеркало, клали на ніч під голову, і мав приснитися жених (с. Старі Коні).
На Щодрумху молодь ходила “щодрувати” (при цьому люди воліли, “коб хлопці перши почали колядувати, коб не дивки”). Під хатою питали:
Чи пустиш, пане господаре, до хати,
Чи позволиш щодровати?92
Якщо їм відмовляли, могли жартома прощедрувати:
Пуд вашим окном
Насрала сучка толокном,
Іди, хазяїн, позбирай,
Буде шишка коровай93.
Отримавши дозвіл, щедрували так:
Ой рано-рано півні співали,
Щодрий вечор*, півні співали,
А ще ранійше пан Іван устав,
Пан Іван устав, братів побудив:
Вставайте, брати, коні сідлати,
Да й поїдемо на полювання,
Заполюємо да й дев’ять бобрів,
А десятую да й татероньку,
Да й татероньку й на вечероньку94.
Ой ти зозулька рабенькая,
Щодрий вечур, добрий вечур,
Добрим людьом на весь вечур!
Усі луги облетала,
А в одному не бувала.
А в тим лузи тешлі тешуть,
Тешлі тешуть, церков ставлят,
Церков ставлят з трима вокнами,
З трима вокнами, з трима вуглами.
В одним окенці – ясне сонечко,
В другим окенці – ясний місячик,
В третім окенці – ясні зіроньки.
Ой то місячик – то господарик,
То не сонечко – то господиня,
А ті зірочки – їхні діточки.
Позволь, Боже, зам рок дождати! 95
Потрібно зазначити, що різниця між колядкою і щедрівкою часто полягала тільки в рефрені: “Святий вечор” на Різдво і “Щодрий вечор” під Новий рік. Той самий текст рівно міг стосуватися і Різдва, і Нового року (відтак і щедрівників на Зарічненщині часто називали колядниками).
Усе ж, побутували тут й тексти щедрівок із притаманним цьому жанрові речитативним виконанням:
Щодрий вечор, добрий вечор,
Добрим людям на здоров’є.
В полі-полі плужок стоїть,
За тим плужком сам Биг ходить,
Мати Пречиста їсти носить, Бога просить:
Зароди, Боже, всьому миру бички й телички,
А нам, дядьку, – пувпалянички!96
Щодрий вечор, добрий вечор,
Добрим людям на здоров’я.
В полю-полю плужок стоїть,
За тим плужком сам Биг ходить,
Пречистая Мати їсти носить, Бога просить:
Зароди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю,
Дядьку, дядьку, – Щодрец,
А нам – ковбаси конець97.
Щедрівочка щедровала,
Під гокенце подбигала,
Тобі, тіточко, – щодранец,
А мні – в торбочку млинец98.
...Поведу в Кривий Ріг,
Променяю на пиріг...99
За щедрівку належала винагорода: “На Щодруху млинці пекли, то й самі їли, і колядникам давали”100, “Діткам давали ковбаси кусок, пирога кусок”101, “Да й винесе пирожиська доброго – булку хлєба білого, да ще й випити...”102
У Кухчому частували дітей-щедрівників навмисно напеченими булочками-”щадровничкамми”: “На Щодрумху пікли щадровничким: і сам їси ті булочки, і дітям давали, як прибігають щадровати”103.
На Василя діти ходили засівати. Тепер засівати ходять і дівчатка, однак люди воліють, щоб принаймні першими прийшли хлопчики.
Респонденти:
78 Зап. 27. 09. 2006 р. у с. Сенчицях від Харковець Л. І.
79 Зап. 25. 09. 2006 р. у с. Кухчому від Шукало Л. Т.
80 Зап. 25. 09. 2006 р. у с. Кухчому від Марчук В. З.
81 Зап. 25. 09. 2006 р. у с. Острівську від Тумаш О. Є.
82 Зап. 25. 09. 2006 р. у с. Кухчому від Шукало Л. Т.
83 Зап. 25. 09. 2006 р. у с. Кухчому від Марчук В. З.
84 Зап. 25. 09. 2006 р. у с. Кухчому від Шукало Л. Т.
85 Зап. 24. 09. 2006 р. у с. Боровому від респондентки 1926 р. народж.
86 Зап. від того самого респондента.
87 Зап. 25. 09. 2006 р. у с. Кухчому від від Мінчук А. Д.
88 Зап. 26. 09. 2006 р. у с. Задовжжі від Полівко О. Ф.
89 Зап. 27. 09. 2006 р. у с. Сенчицях від Харковець Л. І.
90 Зап. 29. 09. 2006 р. у с. Неньковичах від Никитюк В. М.
91 Зап. 25. 09. 2006 р. у с. Кухчому від Марчук В. З.
92 Зап. 27. 09. 2006 р. у с. Сенчицях від Харковець Л. І.
93 Зап. 29. 09. 2006 р. у с. Старих Конях від Петровець Н. Я., Цикун Д. Н., Цикун Н. Н.
* Рефрен “Щодрий вечор” і кожне друге коліно пісенного вірша повторюються.
94 Зап. від тих самих респондентів.
95 Зап. 27. 09. 2006 р. у с. Сенчицях від Харковець Л. І.
96 Зап. 28. 09. 2006 р. у с. Серниках від Полюхович Г. Я.
97 Зап. 28. 09. 2006 р. у с. Серниках від Полюхович Г. С.
98 Зап. 24. 09. 2006 р. у с. Боровому від Март П. М.
99 Зап. 27. 09. 2006 р. у с. Сенчицях від Харковець Л. І. Цей уривок стосується відомої
щедрівки з мотивом викрадення вола.
100 Зап. 26. 09. 2006 р. у с. Задовжжі від Полівко О. Ф.
101 Зап. 28. 09. 2006 р. у с. Серниках від Полюхович Г. С.
102 Зап. 28. 09. 2006 р. у с. Серниках від Полюхович Г. Я.
103 Зап. 25. 09. 2006 р. у с. Кухчому від Марчук В. З.
Немає коментарів:
Дописати коментар