Воєнне фото Марчука Хоми Івановича (у центрі) |
22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна. Наступного дня було оголошено мобілізацію 14 вікових категорій громадян.
Ще за часів панування Польщі на наших землях було підготовлено списки військовозобов’язаних Морочнівського району різних років народження.
У Державному архіві Рівненської області мені потрапили до рук списки військовозобов’язаних 1900 року народження. Тут під номером 142 значиться житель села Новосілля Вакуліч Яків, а далі вказано: «Його родичі – Кирило, Лук’ян. Одружений на Хавронії. Релігія – православна. Може писати. У війську не служив, несудимий».
На облік було взято всіх, хто може тримати зброю.
На облік було взято всіх, хто може тримати зброю.
Мобілізація в Морочнівському районі проходила мляво. Повідомлення військовозобов’язаним доставлялися в екстремальних умовах. Тому в 1941 році до лав Червоної Армії потрапили одиниці.
За розповідями односельців вдалося встановити, що тоді, на початку війни, на фронт пішли ті, кому небезпечно було залишатися в селі, бо вони встановлювали тут радянську владу, були комуністами. Це Веремейчик Сава Мефодійович, Веремейчик Єфрем Андрійович, Вакуліч Степан Кирилович, Вакуліч Олексій Кирилович.
Основний контингент молоді залишився на окупованій території. Юнаки та дівчата стали резервом для поповнення рядів підпільників. Згідно з даними Дубровицько-Зарічненського військового комісаріату, у партизанських загонах із села Новосілля були Філончук Іван Трихонович, 1907 року народження, Марчук Ілля Лаврентійович, 1917 року народження, Марчук Яким Арестович, 1906 року народження, Вакуліч Павліна Федорівна, 1924 року народження, Веремейчик Микола Савович, 1923 року народження, Шукалевич Андрій Васильович, 1915 року народження, Бокій Денис Іванович, 1925 року народження.
А вже в 1944 році на Поліссі пройшла масова мобілізація молодих чоловіків на фронти Великої Вітчизняної. 3 березня 1944 року радянські війська звільнили Зарічне, до 10 липня 1944 року внаслідок успішно проведеної операції «Багратіон» війська 2-го Білоруського фронту звільнили повністю Зарічненський район.
Після визволення від фашистів у селі Морочне було організовано мобілізаційний пункт, до якого звозили з усіх сіл військовозобов'язаних і відправляли на війну. Проводжало і Новосілля своїх юнаків та молодих чоловіків.
Після визволення від фашистів у селі Морочне було організовано мобілізаційний пункт, до якого звозили з усіх сіл військовозобов'язаних і відправляли на війну. Проводжало і Новосілля своїх юнаків та молодих чоловіків.
Із часом у село почали йти «похоронки». У «Книзі пам’яті України: Рівненська область» знаходимо імена тих наших односельчан, які не повернулися із фронтів тієї страшної війни. Серед них 13 носили прізвище Марчук, 2 – Новак, 2 – Вакуліч, 2 – Борисюк, 1 – Філончук, 1 – Юрашкевич.
Ми дослідили їх долю. Ось вона, доля фронтовиків із прізвищем Марчук:
Герасим Іванович, 1913 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою в червні 1944 року. Похований у місті Дубровно Вітебської області, Бєларусь.
Григорій Іванович, 1917 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, пропав безвісти в серпні 1944 року.
Іван Степанович, 1903 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою в березні 1944 року. Похований у місті Гдинє Кашіце, Польща.
Йосип Степанович, 1903 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою в лютому 1945 року. Похований у селі Фальверка Калінінградської області, Росія.
Трохим Степанович, 1909 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, пропав безвісти у вересні 1946 року.
Матвій Зіновійович, 1904 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою у вересні 1944 року. Похований у селищі Цігеннеті, Естонія.
Арсентій Зіновійович, 1906 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою в січні 1945 року. Похований у місті Яновець Люблінського воєводства, Польща.
Яким Зіновійович, 1893 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, помер від ран у серпні 1944 року. Похований у місті Оренбурзі, Росія.
Микола Євтухович, 1927 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою у грудні 1944 року. Похований у місті Брест, Бєларусь.
Сергій Євтухович, 1921 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, пропав безвісти в липні 1944 року.
Степан Вакулович, 1906 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою в серпні 1944 року. Похований у селі Махореце, Східна Прусія.
Антон Йосипович, 1904 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою в січні 1945 року. Похований у місті Яновець Люблінського в-ва, Польща.
Микола Климентійович, 1909 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, пропав безвісти 1944 році.
У Прусії та Литві спочивають новосільські воїни із прізвищем Новак.
Андрій Іванович, 1900 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою в листопаді 1944 року. Похований у місті Гольдап, Східна Прусія.
Микола Герасимович, 1909 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою в червні 1944 року. Похований у місті Шірвітос на військовому кладовищі, Литва.
Чомусь серед загиблих по Кухченській сільській раді «Книга пам’яті України: Рівненська область» не називає Вакуліча Якова Кириловича. Виявляється, його ім’я записане серед загиблих жителів села Храпина:
Вакуліч Яків Кирилович, 1901 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, пропав безвісти в листопаді 1944 року.
Ще на початку війни пропав безвісти і його брат Вакуліч Степан Кирилович.
Борисюк Євстахій Григорович, 1902 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою в листопаді 1944 року. Похований у селі Кродзієкі, Латвія.
Борисюк Данило Григорович. Ім’я цього воїна не назване в «Книзі пам’яті», але воно висічене на обеліску в селі Кухче, бо не повернувся солдат із війни. Ніхто не знає, де його могила.
Юрашкевич Михайло Юхимович, 1914 року народження, мобілізований у 1944 році, рядовий, загинув у бою.
На кладовищі села Новосілля знайшов спокій партизан Філончук Денис Якимович, 1927 року народження, він помер у 1943 році.
Скільки ж разів зривалося криком село від гірких звісток і «похоронок»! У 1944 році Новосілля проводжало на фронт до 30 своїх синів, а вже в тому ж 1944 оплакувало чотирнадцять із них, у 1945 – трьох, і в 1946 – ще одного загиблого солдата.
А ось де знаходяться могили наших односельців: 3 – у Польщі, 2 – у Білорусії, 2 – у Німеччині, 2 – у Росії, 1 – в Естонії, 1 – у Литві, 1 – у Латвії. Семеро новосільських воїнів пропало безвісти.
Пам’ятаймо їхні імена! І нехай внуки і правнуки наші пам’ятають!
Серед тих, хто повернувся до рідного села, були Марчук Хома Іванович, Марчук Тимофій Йосипович, Марчук Яким Арестович, Філончук Іван Тихонович, Марчук Станіслав Алипович, Марчук Федір Євтухович (поранений, залишився без руки), Юрашкевич Андрій Павлович (поранений, згодом помер від ран у Рівному), Марчук Матвій Миколайович, Веремейчик Сава Мефодійович, Веремейчик Єфрем Андрійович. Після полону поселився в Білорусії воїн Марчук Іван Лаврентійович.
Немає коментарів:
Дописати коментар