Прикладницькі батраки

Найдавніша згадка про Прикладники датується 1523 роком. 24 травня 1523 року пінському судді Сенькові Домановичу грамотою королеви Бони було дано у власність два чоловіки з Прикладник «на ім’я Тиша Яневич та Андрій Демидович».

Королівські слуги обмірювали село Прикладники восени 1554 року.

Там було 5 дворищ. Дворище Полятковичі тримали Скобаровичі, Радиновичі та Самотиєвське - Сава й Іван Самотиєвичі.

2 дворища займала батрацька земля. У Прикладниках жили батраки, які раніше нічого не платили в казну, бо були на службі в Пінському замку.

Але під час опису села вони вже не могли виконувати свої повинності в дворі, бо заважала велика відстань. 

Посаджені на чинш (такі, що оплачували користування землею), вони мали доставляти до замку плоти дров та платити встановлені кошти. 

Друге батрацьке дворище тримали телковицькі батраки (Телковичі - одне з урочищ Прикладник). А господарювали на цій землі Юшко та Борис Котовичі, Петро та Іван Янковичі. 

Усього із Прикладник встановлена плата становила 10 коп та 35 грошей. А батраки із двох дворищ мали доставити до Пінська річкою 42 плоти дров.

Цікаві топоніми: річка Нобиль, урочища Пасіка, Черепаха, Хрест, Буслове Гніздо (Лелече), Вороння, Вербин, Гай-Пороги, Гольмицький острів, Стучина гора, Черепашина гора, Біла гора, Сватове поле. Одне із урочищ має назву Горинчі. Мабуть, від нього пішла назва села Гориничі.