Давні історичні документи про наш райцентр досліджувати доводиться дуже скрупульозно, бо в далекі від нас часи в Пінському повіті існувало два Погости. Згодом один стали називати Погостом Зарічним, інший – Погостом Загородним.
Найдавнішою згадкою про Зарічне вважається 5 травня 1480 року, коли король Казимир дозволив мінському купцеві Луці Терешковичу торгувати в Погості та багатьох інших населених пунктах.
Нинішній наш райцентр у писцевій книзі Хвальчевського звучить як Погостье, у Войни – як Погосто, у Грушевського - як Погость. Цей населений пункт користувався популярністю серед знатних пінських чинів.
15 жовтня 1528 року Бона дарувала дворище Якушевське в Погості хоружому Пінського повіту Семену Орді, а 16 квітня 1531 року землю Казанську - Івану Занковичу.
Обміри земель вперше проводилися тут восени 1554 року. Тоді було названо 5 дворищ, за другим обміром – 6 дворищ. Цікаво, що дворище інколи належало високим особам повіту, а управляли в них інші.
Так, дворища Креглевичі та Костичі тримав пінський війт Андрій Рощина, а керував тут коваль Іван Чичин. Якушевицьке належало Семенові Орді, а Космачевичі, Макаревичі - пінському підстарості, писарю Іллеві Кучі.
Дворище Прибушкевичі перейшло до королівської власності від зем’янина Макарія Мартиновича. Землі Нагубиння та Чорторий взяв на чинш у 1563 році Ілля Куча. За другою помірою село мало сплатити 6 коп 47 грошей та 5 пенязів.
Тут згадуються урочища Городець, Городище, Губин, Площа, Душегуб, Корчищі, Папоротнищі, Телятко, Червоний Берег, зарослі Кальчі, Велике поле, Гороваха, Хведотів гай та інші.
Під час другої «поміри» (1561 рік) названо й урочище Чернини.
Немає коментарів:
Дописати коментар