Урок за баладою Цинкаловського "Бій з ятвягами"

Адам Міцкевич

Тема. Компаративний аналіз балади Адама Міцкевича «Світязь» та балади Олександра Цинкаловського «Бій з ятвягами».

Мета. Шляхом порівняльного аналізу творів з'ясувати схожість та відмінність балад Міцкевича та Цинкаловського; закріпити знання про баладу; розвивати навики порівняння ліро-епічних творів; виховувати повагу до історико-легендарного минулого нашої Батьківщини.

Олександр Цинкаловський

Тип уроку: урок-зіставлення.

Епіграфи:

Є переказ, що у Нобелі
Уночі, на дні озернім,
Як лине велика буря,
Чути січу, чути бій...

Цинкаловський, «Бій з ятвягами»

Що воно значить? І хто відгадає?
Хто ту безодню прогляне?
Різно про теє народ повідає,
Правди ж не знають селяни…
А. Міцкевич, «Світязь»

Людина не вічна на цій Землі. А діла, які вона залишає по собі, - ото корінь життя людського…
І. Цюпа

Обладнання: портрети А. Міцкевича та О. Цинкаловського, мультимедійна презентація про Нобель, виставка книг про Зарічненщину, таблиця «Порівняльна характеристика балад Міцкевича та Цинкаловського», словник уроку.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Емоційна підготовка учнів до уроку.

Учитель. Зачнемо ми тую пісню
Про поліський город Небель,
Що на шляху прип'ятянськім
Аж до моря держить ключ...

- Чи відомі вам нині ці слова?

Учні. Це уривки із легенди Цинкаловського «Бій з ятвягами».

Учитель. Правильніше сказати, із легенди, записаної Олександром Цинкаловським у селі Нобель. Було це в далекому 1935 році. Тоді відомий краєзнавець, археолог, дослідник Полісся побував у селі Нобель і записав легенду із слів старої бабці. Говорила вона речитативом:

І на озері Небельськім,
Де колись був город Небель,
На півострові високім
Залишилося сільце.
А в оселі тій убогій
Є переказ серед люду
Про ятвязькії напади
Та про княжих вояків.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Основний зміст уроку.

1. Літературний практикум.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ви станете дослідниками. Я вам пропоную доказати, що наша поліська легенда теж балада. А зробите ви це, спираючись на досвід попередніх уроків. Адже ознаки балади вже знаєте. Легенд О. Цинкаловського теж прочитали. Для відповіді можете використати словник уроку. 

(Кожен учень отримує словник уроку).

Словник уроку

Ятвяги - плем'я, яке жило на північ від Прип'яті. 

Литва - так у середньовіччі називали Білорусь і частину України, одну з складових частин давньої Речі Посполитої. 

Небель - із стародавньої мови «маточина», «пупок», «отвір»; із старогерманської - «воді», «волога»; в німецькій мові - «туман».

Аршин – міра довжини, що дорівнює 22 см.

Ксьондз – римо-католицький священик.

Мур – кам’яна огорожа.

Шанці – укріплення.

Відповіді учнів:

- Ця легенда -  ліро-епічний твір, у ньому поєднуються елементи епосу та лірики.

- Цей твір невеликий за обсягом.

- Тут іде схвильована розповідь про події, переживання героїв.

- Сюжет твору досить напружений.

- У цій легенді, як і у всіх вивчених нами баладах, є елементи фантастики, а розповідається в ній про історичні події.

Учитель. Спробуємо підсумувати. Віршований твір невеликого змісту фантастичного, історико-героїчного змісту із напруженим сюжетом - це дійсно балада. Ви довели мені, що твір Цинкаловського «Бій з ятвягами» - балада. Інше завдання, яке стоїть перед вами, - порівняти баладу Адама Міцкевича «Світязь» та баладу О. Цинкаловського. 

2. Знайомство із польським поетом Міцкевичем.

Учитель. У світовій літературі є дуже схожа балада. Розповідає вона про події, котрі відбувалися  біля озера Світязь, що в Новогрудському районі Гродненської області Білорусі. Але спочатку розповімо про автора цього твору. Його ім’я так само значуще для польського народу, як ім’я Т.Г.Шевченка для українського, а О.С.Пушкіна - для російського народів.

Придивіться до портрета великого польського поета Адама Міцкевича. Це про нього українець Іван Франко сказав: «Адам Міцкевич, без сумніву, - найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство».

Повідомлення групи біографів. Народився поет 24 грудня 1798 року в селі Зосся біля міста Новогрудок, яке нині входить до складу Білорусії. Походиві з дрібної шляхти. Батько працював юристом, мати виховувала дітей, а після смерті батька в 1812 році сім’я зазнала великої скрути, діти пізнали інше життя.

У 1815 році Міцкевича як бідного шляхтича зараховують на державні кошти студентом Віленського університету. У цей час Міцкевич вивчає фольклор, багату і самобутню польську літературу, а також бере участь у демократичних гуртках. 

У жовтні 1823 року Міцкевича було заарештовано і кинуто до в’язниці, а потім вислано із Литви. Майже 4 роки прожив поет у Росії, відірваний від родичів, друзів, батьківщини. Та в середовищі передових людей Росії він знайшов для себе підтримку.

У травні 1829 року Міцкевич від’їжджає з Росії і до кінця життя перебуває в еміграції в Західній Європі. Жив у Німеччині, Швейцарії, Франції. Помер Міцкевич 26 листопада 1855 року в Константинополі. Згодом його прах було перевезено до Польщі й поховано в замку Вавель. Прожив він 57 років.

Міцкевич та Україна. Творчість Міцкевича тісно пов’язана з Україною. Перебуваючи на засланні, поет відвідав Одесу, Київ, Харків, був у Криму. У Харкові він познайомився з керівником кафедри польської мови, українським поетом Петром Гулаком-Артемовським, який переспівав українською мовою баладу А.Міцкевича «Пані Твардовська». Подорож до Криму сповнила серце поета неповторними враженнями, які він передав у збірці «Кримські сонети».

Творами Міцкевича захоплювався Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський. Їх українською мовою перекладали Петро Гулак-Артемовський, Михайло Старицький, Іван Франко, Павло Тичина, Бажан. У Львові, Трускавці, Дрогобичі і на Тернопільщині встановлено пам’ятники Міцкевичу. Це свідчення любові українського народу до поета.

3. Коментар учителя про історію створення балади Міцкевича «Світязь».

Польський поет Адам Міцкевич любив бувати на берегах озера Світязь, його вабила чарівність, таємничість озера, оповитого легендами. Поета приваблювала усна народна творчість, він прагнув втілити правду народу. Особливо захоплювався вчинками героїв минулого, їх патріотизмом. 

Озеро Світязь розташоване в Новогрудщині. За переказами, на дні його знаходиться замок і місто, що провалилися на прохання беззахисних жінок під час нападу ворогів. Саме одна з таких легенд лежить в основі балади Адама Міцкевича «Світязь». Коли читаєш твір Міцкевича, наче бачиш це чудове озеро: 

Станеш, затримавши подих: 

Зорі побачиш вгорі й під собою, 

Місяць у небі і водах. 

І поринаєш у світ легенди... 

5. Робота над сюжетом балади.

(Учитель ставить запитання, учні відповідають цитатами з тексту балади)

- Кого рибалки спіймали в сітях?

- Чому вони не загинули на відміну від інших, охочих дізнатися таємницю озера?

- З яким проханням звернувся князь-сусід до Тугана?

- Як Світязянка заспокоїла батька?

- З якими словами звернулася княжна до ангела?

- На що перетворилось місто Світязь та його жителі?

6. Евристична бесіда.

- Яке враження справила на вас балада? 

- Зачитайте опис озера Світязь.

- Чому поет робить його таким детальним?

- Порівняйте фотокопію озера Світязь із описом Світязя у баладі Міцкевича.

- Чи вдалося поету водночас показати красу, небезпеку і чарівність природи? Що для цього поет використав? Пропоную відповідати за допомогою методу «Прес»: Я вважаю, … Тому, що…Наприклад, …Отже, …

- Яку таємницю зберігало озеро?

- Від імені княжни описати місто Світязь.

- Чому князь Туган із військом вирушив із міста?

- Нагородити епітетами княжну, доньку Тугана.

- Перед яким вибором опинилися люди?

- Як це їх характеризує?

7. «Коло думок».

- Чи правильно вчинили жителі міста?

- Чи був у них інший вихід?

- Якби у вас була можливість, що б ви їм порадили? 

8. Коментар учителя.

Жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.

9. Робота над змістом балади «Бій з ятвягами».

Учень-дослідник. У XII столітті Небель (волость і город) був неприступним для ворогів замком. А десь на північ від Прип'яті жило плем'я ятвягів. Їхньому князю Скомунду хотілося стати найславетнішим на Поліссі та в Литві. 

Сплюндрував він навколишні села і міста. І от почув князь, що на Прип'яті є багатий город Небель, і повів ватаги на південь. 

Дійшло до Небельського замку, відчинилися важкі брами, вийшли назустріч ятвягам хоробрі витязі, і почалася люта січа. Одступили вороги у ліс. І сказав Скомунд: «То озеро порятувало Небель. Як тільки крига скує озеро та ріки, знову рушимо в похід».

Був іще бій і зимою. Зчервоніла від крови крига, не втримала тяжкого тягару воїнів, прогнулась, тріснула, і все військо пішло на дно». І досі в селі кажуть: якщо припасти вухом до берега озера, то можна почути, як в глибині вод дзвенять мечі.

Учитель. І справді, не одна тут була січа, не один бій. До цих пір красується на березі озера Нобель на Зарічненщині село Нобель, до цих пір знають тут легенди і про бій з ятвягами, і про гору Татарку, і про те, як копали річку Прип’ять.

10. Порівняльний аналіз балад.

Учитель. У ході уроку ви маєте заповнити порівняльну схему-таблицю «Порівняльна характеристика балади Адама Міцкевича «Світязь» та балади Олександра Цинкаловського «Бій з ятвягами».

Балада "Світязь" - балада "Бій з ятвягами"

Тема 

Ідея 

Сюжет 

Нині країна 

Епітети

Метафори 

Повтори 

Гіперболи 

Історична основа 

Відповіді учнів.

- В обох творах однакові експозиції - опис природи:

Балада «Світязь»:

Хто в Новогрудським мандруючи краї,

Прагне на все надивитись, -

Хай у Пружанськім бору побуває,

Гляне на озеро Світязь:

В пущі дрімучій розкинулись води -

Ясна і чиста рівнина,

Пуща їх тінню густою обводить,

Озеро, ніби крижина.

«Бій з ятвягами»:

Там, де ріки тихоплинні

Обіймаються, мов сестри,

Розлилося наче море,

Синє озеро Небель.

- Щодо сюжету. У баладі «Світязь» дві сюжетні лінії. Перша - бажання пана дізнатися про таємницю озера Світязь. Друга - трагічна подія в місті Світязь. А в баладі про ятвягів - одна сюжетна лінія, але описано дві битви.

- Теми у них дуже подібні. В обох баладах показано людей, які загинули від нападу чужинців. Але в баладі «Світязь» жителі держави Туганів самі просять у Бога смерті. 

Вони, як і пікти із балади Стівенсона «Вересовий трунок», не хотіли підкоритися волі загарбників. І донька Туганів просила:

Боже, - гукнула я, - Боже! 

Як не втекти нам від лютої кари, 

Нас захистити перед нею, 

Громом убий із високої хмари 

Чи заховай під землею. 

Ледве останнє я мовила слово, 

Біле нас щось огортає. 

Очі втопила я в землю раптово, 

Бачу: землі вже немає. 

Свій порятунок вони вбачали у смерті, яка позбавила їх від безчестя. 

Учитель. 

Так врятувався народ безборонний,

Так він уникнув неслави.

Бачили квітки? То дівчата і жони,

Змінені в білі купави.

Мов сніжно-білі метелики, линуть

Скрізь над водою німою.

- А в чому ж відмінність цих балад?

Учень. Нобельські витязі борються з ворогом. Щоправда, гинуть разом із чужинцями.

Учитель. Це казковий, фантастичний світ балади. У казках завжди перемагає добро, а в баладах?

Учень: У вивчених нами баладах зло наказане. У нобельській баладі воїни-чужинці гинуть у чужому краї. У баладі Міцкевича помирають від цвіту купав, якими царські вояки хотіли заквітчати свої лати.

Учитель. Звернемося до теми цих балад.

Учень. Мені здається, що вони однакові: в обох творах оспівується патріотизм, волелюбність та мужність людей, які не підкоряються загарбникам.

Учитель. А що нам відомо про місце події?

Учень. Це нині Україна й Білорусь.

Учитель. Типовими являються і деякі композиційні деталі: опис природи, типовий зачин, кінцівка творів.

Дома ви досліджували художні особливості балад. Давайте послухаємо, якими тропами багаті ці твори.

- В обох баладах багато постійних епітетів: у Міцкевича: дрімуча, пуща, сяйво холодне, ясна і чиста рівнина; у Цинкаловського: ріки тихоплинні, дубові стіни.

- Яскравіше уявити собі пейзаж зображуваних місцевостей допомагають метафори: у Міцкевича: із небом злилися безодні, береги сяєвом срібним политі; у Цинкаловського: город Нобель до моря держить ключ.

- У баладах дуже багато порівнянь, особливо у баладі «Бій з ятвягами»: ріки обіймаються, мов сестри; розляглося озеро, наче море. У Міцкевича: озеро, ніби крижина.

- Зустрічаються в баладах гіперболи: не злічити річок і переходів; повтори: чути січу, чути бій, чути, як мечі бряжчать.

Учитель. Що ж у нас залишилося незаповненим у таблиці?

Учень. Історичні основи балад. Про історичне підгрунття балади Міцкевича ми знаємо: тут показано боротьбу польського народу за незалежність.

Учитель. Послухаємо повідомлення юного історика «Історична основа балади О.Цинкаловського «Бій з ятвягами».

Повідомлення учня. Про існування племені ятвягів на наших землях свідчать літописи.  Значить, ятвяги на поліський землі - це факт історії. У 1112 році похід на ятвягів здійснював волинський князь Ярослав Святополкович, у 1196 - волинський князь Роман Мстиславович. Після битви 1255 - 1256 років ятвяги визнали верховенство українських князів і почали платити їх данину.

V. Підсумок уроку.

Учитель. Підсумуємо, що ж спільного і відмінного в баладах. 

Учень. У них схожі теми, однакові ідеї, подібні художні особливості. 

Учитель. А що відмінного? 

Учень. Зміст.

Учитель. Це діла давно минулих днів. У них наша історія, тут описано подвиг наших предків. Ми гордимося їхніми славними вчинками.

Зверніть увагу на останній епіграф уроку: «Людина не вічна на цій землі. А діла, які вона залишає по собі, - ото корінь життя людського. Іван Цюпа». Нехай же діла наші завжди відповідають великому званню: людина на землі!

І досі на дзеркалі вод Світязя та Нобеля милуються Божим світом чудові купави, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок та чоловіків, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини. І ці тендітні квіти наче звертаються до нащадків - а що зробили ви для своєї Батьківщини? 

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання.