Жінки-воїни - серед нас (Ольга Доля)

Останки амазонки знайшли археологи у кургані Татарка біля села Нобель Зарічненського району. У нас жили амазонки, яких панічно боялися чоловіки, - незвичайна знахідка у селі Нобель та зібрана інформація на Поліссі красномовно про це засвідчує. 

Гадаєте, що жінки-воїни кудись зникли? Ні! Вони живуть серед нас! Рівненський етнограф Валерій Войтович досліджує цю тему. 

Амазонки жили на території України дві з половиною тисячі років тому, в часи скіфів та сарматів. Мешкали переважно на півдні країни (сучасний заповідник “Кам’яна могила” Запорізької області), однак жили і на Поліссі.

Наприклад, у Зарічненському районі старожили ще й досі передають із покоління в покоління історії про мужніх і жорстоких, але привабливих дів, які на війні за спритністю та витривалістю не відрізнялися від чоловіків, а подекуди були вправнішими за них. 

Про амазонок дізнаємося з місцевих народних пісень та переказів: “Через болото полонськоє - там ішло військо дівоцкоє…” тощо. Звідки ж вони узялися?..

Існують гіпотези, інколи навіть смішні: амазонки могли виникнути через масову загибель чоловіків на війні, через їхню імпотенцію, бунтарство жінок проти чоловіків, через вільність статевих зв’язків…

- На Україні перша звістка про жінок-амазонок зустрічається в “Повісті времєнних літ”, - продовжує пан Войтович. - У деяких слов’янських племенах були поселення суто чоловічі та жіночі. Вони були рівноправними, часто воювали між собою і мирилися.

Жінки з хистом полководців добре стріляли й хазяйнували. До чоловіків у них було “особливе” ставлення. У місті панянок, де лідерка користувалася великим авторитетом, існував закон - аби вийти заміж і оволодіти чоловіком, потрібно було “здати екзамен” - на війні вбити як мінімум одного чоловіка. 

Правда, були невдахи, які лишалися старими дівами, однак закон є закон. А заміжжя їм потрібно було тільки для того, щоб зачати дитину.

Якщо у племені амазонок народжувалася дівчинка - її навчали войовничості, якщо хлопчик - убивали або передавали батькам, які жили в окремому поселенні. Чоловіків після зачаття дитини відправляли назад у чоловіче місто, типу: зробив свою справу - до побачення!.. Однак зустрічі продовжувалися час від часу. Такий шлюб науковці сьогодні умовно називають дистанційним.

Варто зазначити, що серед слов’янок-амазонок найбільше прославилися своєю войовничістю чешки. Вони біля сучасної Праги заснували дівоче місто. За кілька метрів від них чоловіки - своє.

Два табори часто воювали між собою. А коли мирилися, то влаштовували ігрища - здогадуєтеся, мабуть, які. Але після смерті Любуші - керівника дівочого міста, чоловіки все ж взяли під владу жінок...

- Традиція “амазонства” в Україні дійшла майже до наших днів, - пояснює дослідник. - Українська культура демонструє багато “матріархальних” елементів. І в календарних обрядах українців, і в родинній сфері надзвичайно відчутна перевага жіночого начала. 

Українська жінка традиційно і в сім’ї, і в громаді мала більше прав і свобод, ніж це було у сусідніх народів. Наприклад, дівчині, що сваталася до хлопця, не мали права відмовити, як могли відмовити парубкові. А головна фігура українського традиційного весілля, пригадайте, хто? Так, - мати нареченої!

Ось що стверджує психолог Олексій Марченко: “Амазонство” у сучасних жінках, безумовно, лишилося - просто перейшло в іншу форму. Матріархат приховано править світом, адже нинішні умови життя більш сприятливіші для жінок, аніж чоловіків. 

І хоча жінка фізично слабша за чоловіка та значно емоційніша, проте - витриваліша і стресостійкіша до зовнішнього середовища, вона легше переносить біль і швидше адаптується до еволюції. Цей презент дістався жінці від природи, адже на неї покладена місія виношування та народження дітей.

І ще. Жінка краще орієнтується в часі, чоловік - у просторі. У неї домінує слух, у нього - зір. У жінки в сто разів сильніше розвинутий нюх, зате у чоловіків краще розвинутий вестибулярний апарат. 

Жінки в середньому розмовляють швидше, ніж чоловіки і правильніше вимовляють слова. Чоловіки ж краще будують абстрактні математичні моделі і орієнтуються на місцевості. Середній чоловік та середня жінка мають приблизно рівні. Робіть висновки самі. Матріархат наступає…

В Україні лишилося кілька дівочих гір, куди сьогодні можна завітати - у селах Трипілля на Київщині та Сахновці біля річок Рось та Либідь. За правління амазонок чоловіча нога туди добровільно не ступала - тільки примусово, коли жінки приносили чоловіків у жертву.