Дещо про амазонок (розповідь Єви Гладун із Горинич)

”Колись були такі жонки, і вони воювали. Їздили на конях, вбивали людей мечами, із луків стріляли. В їх були такі здорові груди, що вони їх через плечі перекидали. Цицки такі сильно великі росли, що не можна ні в ліфчик, ні в що вложити. Через плечі перекидають та й ідуть на войну. 

То моя бабка розказувала покойна, мого тата мама. Я була маленька і всьо то слухала, все запомніла.

Полювання за амазонками (Денисюк Іван)

У першодруку моя стаття «Полювання за амазонками» мала підзаголовок: «Міф чи реальність?» Дискусія навколо цього питання нескінченна.

Для спалаху нового полум’я до пригаслого жанру суперечок докидаємо ще трохи палива: передруковуємо у перекладі забуту статтю І. Созоновича «Тип амазонки в європейській літературній традиції і поляниця войовнича російських билин», яку опублікував москвофільський «Сборникъ Галицко-русской Матици. – Львов, 1902. – Т. 2. – Кн. 4. – С. 137–153, наводимо деякі нові фольклорні записи з Полісся, спираємось на найсучаснішу статтю київського історика-культуролога Віктора Яновича тощо.

Жінки-воїни - серед нас (Ольга Доля)

Останки амазонки знайшли археологи у кургані Татарка біля села Нобель Зарічненського району. У нас жили амазонки, яких панічно боялися чоловіки, - незвичайна знахідка у селі Нобель та зібрана інформація на Поліссі красномовно про це засвідчує. 

Гадаєте, що жінки-воїни кудись зникли? Ні! Вони живуть серед нас! Рівненський етнограф Валерій Войтович досліджує цю тему. 

Франц Терлецький із Річиці - учасник заговору Конарського

Карта, на якій позначене місце поховання учасників повстання 1863 року

У колах білоруських істориків часто обговорюється тема польських повстань ХІХ століття. Ці події не обійшли й наші землі. У 1793 році за другим поділом Польщі Полісся відійшло до Російської імперії. 

Значна частина тутешньої шляхти була позбавлена деяких прав і наблизилася до державних селян, тому населення пінського Полісся брало активну участь у повстаннях 1830 – 1831 років та 1863 року.

Документ із Санкт-Петербурга на ім'я Ширінги Антона Прокоповича

Багато документів про фронтовиків Другої світової війни можна розшукати в Центральному архіві військово-медичних документів, що в Санкт-Петербурзі. 

Один із них розповідає про жителя села Мутвиця Ширінгу Антона Прокоповича.

Він народився в селі Старі Коні Зарічненського району, звідси був мобілізований на фронт.

Після війни проживав у селі Мутвиця.

Річицький солдат Михайло Палій похований на польському кладовищі

Мемориал Сокулка (Sokółka - бывшее Белостокское воеводство)

Фамилия Полей
Имя Михаил
Отчество Романович
Дата рождения/Возраст __.__.1908
Место рождения Ровенская обл., Морочновский р-н, с. Речица

Репресовані зарічненці: село Локниця

Надеевец Парасковья Федоровна

(Вечерко-Надеевец, Вечерка-Надеевец, Вечерко) Родилась в 1892 г., Ровенская обл., Сарненский р-н, Локница; украинка; подданство: гражданка Польши; образование низшее; Проживала: Украинская ССР, Ровенская обл., Морочновский р-н, Храпин. Приговорена: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселена. 25.02.40 прибыла на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. Осв. 31.08.41 по Указу ПВС СССР "Об амнистии польских граждан"Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл."