Пінські краєзнавчі альманахи початку ХХ століття

На початку ХХ століття в багатьох містах, які входили до складу Польщі, було утворено філіали Польського краєзнавчого товариства. Діяв такий гурток і в Пінську. 1924 року тут було відкрито краєзнавчий музей.

Зібрані дослідниками матеріали публікувалися в ілюстрованому журналі «Ziemia» Польського краєзнавчого товариства, а також у місцевому виданні «Ziemia Pinska».
Це був час, коли різко виріс інтерес до Полісся як до унікального етнокультурного регіону. Спеціально побачити Полісся приїжджали натовпи жителів із Варшави та інших культурних центрів Польщі. Столичні франти почали носити одяг із домотканого лляного полотна, купленого на Поліссі.

Наш регіон досліджують історики, етнографи, створюється чимало творів про наш край, про його важкий економічний стан, про жителів Полісся, традиції, обряди, вірування. З’являються й оригінальні книги, переплетені лляним полотном, книги із поліським пейзажем.

Чимало таких видань здійснили й пінські автори-дослідники. Про них розповіла старший науковий співробітник музею білоруського Полісся Катерина Северин: «Із 1935 по 1939 рік у Пінську в типографії братів Вільковичів (вулиця Листовського, 10) було видано 8 краєзнавчих альманахів. У них вміщено цікавий матеріал про Полісся. 

Авторами статей були учні та вчителі Державної гімназії Пінська, члени краєзнавчого гуртка. Його було засновано 1 квітня 1924 року. Керував гуртком замісник голови Пінського відділу краєзнавчого товариства, вчитель географії та природознавства Юзеф Обуховський. 

Матеріали, зібрані учнями та вчителями, охоплюють різні сторони життя поліщуків. В альманахах «Z krainy wjunow» (1935), «Slow kilko o Pinsku» (1936), «Polesie pod znakim nastawky i dekty» (1936), «Polesia czar» (1936), «Z poleskiej kniej» (1938) краєзнавці зібрали й винесли на суд читачів матеріали з історії Полісся, його містечок, повітового міста Пінська, матеріали про ремесла, статистичні дані про соціально-економічний стан краю. 

Цікаво, що учні та вчителі гімназії не просто описали обряди, за якими спостерігали, але й записали спогади старожилів. Описано щедрування, святкування Купали, Зелених свят, обряди посіву врожаю, дожинки.

Весільний обряд зафіксовано в селах Морочне на Заріччі й у Погості Загородному. Приведено багатий фольклорний матеріал. 

Не залишився поза увагою одяг поліщуків, підготовка дівчини до весілля, оздоблення поліських тканин. В альманахові «Polesia czar» подано 50 поліських приказок та прислів’їв, слова та ноти пісні Я. Костецького «Polesia czar».

Особливе місце займають видання «Dzieci Polesia» (1937), «Kobieta na Polesiu» (1939), «Poleszuk» (1938). За ними можна прослідкувати шлях нелегкого життя поліщука від народження до смерті". 

Ці збірки добре ілюстровані. Зокрема, малюнки для альманахів «Kobieta na Polesiu», «Poleszuk» створив художник Олександр Лозіцький.

Це сторінка збірки "Поліщук", де чітко вказано, що житель Полісся користувався ось такою трубою.