Легенда про назву села Локниця

                               

Давно це було, за тих часів, про які старі люди, жартуючи, казали: «Було це за царя Опенька, як була земля тоненька».

А тоді-таки справді був цар, хоч і звався він не Опеньком, а Локом, і була у нього дужу-дуже красива дружина, яку всі називали Ниця. Правили вони землями, до яких належало і безіменне поселення, яке потім стало Локницею.

Дуже добре жили цар і цариця. Народ дуже любив і поважав своїх правителів. 

Була у царя і цариці надзвичайно красива донька, а до неї посватався принц сусіднього королівства. Проте царівна не любила принца, бо той був жорстокий, зарозумілий та негарний із себе. 

Відмовила донька, а Лока і Ниця вже й забули про невдаху-жениха. 

Але той не забув і пішов війною на своїх сусідів. Цар Лока у бою переміг жорстокого принца, проте і сам загинув. Цариця Ниця після трагічної звістки про смерть чоловіка також померла від горя.

Згорьовані люди, які дуже любили царя і його дружину, поховали їх разом, а поселення назвали Локниця – від слів «Лок» і «Ниця».