вівторок, 27 квітня 2021 р.

Історія ікони Вичівської Михайлівської церкви


Ця ікона Святого Іллі зберігається в Михайлівській церкві села Вичівка. В історії села можна прочитати, що її створення пов’язане з ім’ям Іллі Папа-Афанасопуло, власника земель у Вичівці: «На пам’ять про себе він побудував у селі каплицю та поставив перед церквою ікону із зображенням святого Іллі. Каплиця була зруйнована в 60-ті роки XX століття. Ікону ще раніше перенесли в церкву, де вона стоїть і донині».

Прочитаємо підпис під іконою: «Сооружена согласно приговору волостного схода отъ 14.1.1904 г. на пожертвованныя деньги волостью, должностными лицами Д. Матюхомъ, Н. Сахаровичемъ, Я. Созоновичемъ и де въ память Г. Земскаго начальника 5 го уч. Пинского уезда Ильи Афанасьевича Папа-Афанасопуло».

Розкрита ще одна таємниця зарічненської землі – надпис на заозірському кладовищі



В історії села Заозір'я. записана така інформація: "Унікальною пам’яткою села є камінь на сільському кладовищі. На ньому викарбувана дата – 1809 рік. За спогадами старожилів, він лежить на могилі панського управителя Михайла Шепила, який був жорстокою людиною по відношенню до селян. Тому, мабуть, замість хреста йому поклали на могилі камінь".

Кандидат історичних наук, замісник директора Національного архіву Білорусі Денис Лисейчиков розвіяв поліську легенду про те, що камінь на місці хреста був покладений на знак людського гніву за поведінку панського управителя. Денис пише, що такі камені на могилах були на початку ХІХ століття звичайним явищем.

Про кермаші 1926 року в Серниках та Вичівці


Тлумачний український словник трактує значення слова «кермаш» як ярмарок, храмове свято. Про те, що в ХVІ столітті був ярмарок у Ноблі, я вже якось розповідала.

Оце відшукала інформацію про кермаші початку ХХ століття. У Державному архіві Брестської області зберігається розпорядження Брестської торгово-ремісничої палати від 18 серпня 1928 року.

У ньому записано, що всі кермаші з містечка Серники переносяться в село Вичівку. Причина – наявність у містечку Серники великої кількості магазинів та лавок.

На фото хата із села Серники Рівненської області в музеї Пирогів.

Імовірна версія: пінський скарб 1804 року було знайдено поблизу Храпина...

 

До такого висновку прийшла, перечитуючи матеріали про Ридзевських на Генеалогический форум ВГД. Там пошуковець із Санкт-Петербурга розшукує інформацію про шляхтича Ридзевського, який у 1804 році підніс у подарунок імператорові Олександру І 20 золотих монет. Пізніше 12 із них потрапили до колекції Ермітажу. За це імператор подарував Ридзевському перстень.

Найцікавіші ось такі слова: «Знахідка була здійснена чи в самому Пінську, чи десь недалеко».