У публікації Vladlen Maraiev HISTORIANS.IN.UA вміщена така інформація: «Тисячі солдатів, матросів і офіцерів українського походження вкрили себе славою в боях російсько-японської війни 1904–1905 років. Але в сучасній Україні їх практично не згадують. Даремно – адже це наші співвітчизники і наша історія. Досвід ветеранів російсько-японської став у нагоді в роки Української революції 1917–1921. Тож Росія не має жодного права присвоювати цю історію тільки собі».
четвер, 25 березня 2021 р.
пʼятниця, 19 березня 2021 р.
Хресна хода від Ненькович до Локниці
Багато різних фактів із життя мого Полісся вміщено в журналі «Минские епархиальные ведомости». У грудневому номері 1910 року за числом 23 член Неньківського відділу православного братства псаломщик Семенчик опублікував цікаву розповідь про «небувалу» для тутешніх місць подію: у день храмового свята в Локниці, 14 вересня 1910 року (за старим стилем), проведено хресний хід.
Із самісінького ранку до церкви сходилися жителі Ненькович, аби взяти участь у хресному ході. Із села вийшло чоловік 60. Місцевий поміщик Нелюбович попросив, аби учасники ходи зупинилися біля його маєтку. І хоч він був католик, його працівники на чолі з управляючим Борманом зустріли ходу із хлібом-сіллю.
середа, 17 березня 2021 р.
Десь у Ноблі похоронені останки представника відомого князівського роду Четвертинських
Десь у Ноблі похоронені останки представника відомого князівського роду Четвертинських, що походив від турово-пінських або волинських Рюриковичів
Цю інформацію я відшукала в дослідженні Олександра Грушевського. Там вміщена заява Івана Домановича від 22 серпня 1561 року (Домановичі мали землі в селах Комори, Прикладники й Морочне).
У заяві зазначено, що князь Лев Андрійович Четвертинський мав намір одружитися на дочці Івана Семеновича Катерині. Батько нареченої вже й подарунки майбутньому зятю подарував. А князь Лев захворів у маєтку Домановича Диковичах і... через тиждень, 19 серпня 1561 року, помер.
І НАЙЦІКАВІШЕ: «А тело дей того небожчика князя Лва з дому его тотъ же Богданъ Ордичъ взялъ и и до Нобля повезъ...»
Невідомо, ким доводився князю Четвертинському Богдан Ордич. У пінських писцевих книгах згадується міщанин Нобля Богдан Ордич. Жив він на окраїні міста, значить, оселився в Ноблі напередодні ревізії.
Богдан Ордич забрав у Диковичах від служника Стася й речі князя: його печатку, і гнідого коня із сідлом саф’яновим, і лук... Залишився у Домановича від князя лише кінь одноокий, шабля проста й сідло просте...
За цією заявою можна також дізнатися, який посаг мала на Поліссі наречена в ХVІ столітті, який договір складався між женихом та батьком нареченої...
На знайдених в Інтернеті світлинах герб роду Четвертинських та їхній родовід
Про поліських драбів ХVІ століття, про обладунки середньовічних поліських воїнів із сіл Зарічненщини
Із дитинства запам’ятала слово «драб»: часто чула його від своєї бабусі, коли та висловлювалася про когось бідного, нещасного. І лише на сьомому десятку свого життя дізналася про первинне значення цього слова, котре залишилося на Поліссі ще з часів середньовіччя.
А дізнавшись про бідного воїна-драба, продовжила пошуки й дослідила всі три «пописи» (переписи) війська ВКЛ.
У 33 томі Литовської метрики, що має назву «Переписи войска литовскаго» вміщені результати перепису воїнів ВКЛ 1528, 1565 та 1567 років. Трішки передісторії.
У 1526 році великий князь литовський Сиґізмунд І уклав перемир’я з Москвою на десять років і спробував скористатися мирним часом для організації оборони.
Із метою дізнатися, хто і як має служити, на вальному сеймі 1 травня 1528 року постановив провести по всій державі «попис» земських маєтків. Було винесено постанову, що вся шляхта повинна з кожних восьми служб людей виставляти у військо (в поле) «пахолка на добромъ кони, во зброи, зъ древом, съ прапором, на которомъ бы былъ панцеръ, прылбица, мечъ або кордъ, сукня цвѣтная, павеза и остроги двѣ».